Нет, я не осуждаю его. Я считаю, что никто не смеет осуждать человека, каким бы он ни был. Каждый человек вправе сам решать, как ему жить.
Обломов - человек, чего-то ищущий в своей жизни, о чем-то думающий, он " был не глупее других, душа чиста и ясна, как стекло, благороден, нежен". Илья Ильич - барин, он из тех людей, у которых все есть.
Но все же я не совсем согласна с его образом жизни, с тем что он целыми днями лежит на диване, мало двигается, гуляет и многое позволяет своему слуге Захару, элементарно мог бы его заставлять убирать в доме.
Когда в жизни Обломова появилась Ольга, он стал меняться, стал гулять, читать, прям посвежел, похорошел. Но после того как Обломов и Ольга расстались, он женился на Агафье и вернулся к своей прежней жизни.
На диване он лежит не просто так, он думает о своем имении в деревне, рассуждает о своей жизни.
Илья Ильич не ленивый, просто с детства так воспитан. Родители постоянно старались уберечь его от любого физического труда. Воспитание, полученное Ильей Ильичом, сформировало его характер, его нравственное понятие и отразилось на его судьбе.
Но ни в коем случае я не смею осуждать Обломова. Он сам выбрал такую жизнь.
Даже, если у вас все есть, я не советую быть таким, как Илья Ильич. Так как из-за своего образа жизни, из-за дум и мыслей, он сделал неправильный выбор и "погиб, пропал ни за что".
ответ:“Ровена була висока на зріст і надзвичайно струнка. Ясні блакитні очі під густими темними бровами надавали їй особливого виразу, лагідного й воднораз величного. Розкішне її волосся, каштаново-русяве на колір, було вигадливо завито у незчисленні пуклі; при цьому, безперечно, мистецтво намагалося до природі. Ці пуклі, обвішані коштовним камінням, вільно розсипалися по плечах, доводячи шляхетність походження дівчини. Золотий ланцюг, що до нього було причеплено ладанку з того самого металу, висів на шиї. На своїх голих руках мала вона обручки. Одягнена вона була у нижню спідницю та світло-зелену шовкову камзолю. Поверх цього вона мала довге й широке вбрання, що висіло аж до підлоги, з широкими рукавами, що доходили ліктів.”
Прекрасна Ребекка володіла знаннями медицини. У неї були неабиякі здібності.
Ребекка була єврейкою, представницею гнаного і зневаженого народу, а отже, не могла бути дружиною ні сакса, ні нормана. Проте багато хто в неї закохувався, адже Ребекка була не лише вродливою, а й розумною дівчиною.
«... ваша служниця - не більше ніж бідна єврейка, дочка того самого Ісаака Йорка, якому ви недавно виявили заступництво ...»
Объяснение: P. S. Скільки років в повному обсязі тексту Ровені і Ребеці немає.
Нет, я не осуждаю его. Я считаю, что никто не смеет осуждать человека, каким бы он ни был. Каждый человек вправе сам решать, как ему жить.
Обломов - человек, чего-то ищущий в своей жизни, о чем-то думающий, он " был не глупее других, душа чиста и ясна, как стекло, благороден, нежен". Илья Ильич - барин, он из тех людей, у которых все есть.
Но все же я не совсем согласна с его образом жизни, с тем что он целыми днями лежит на диване, мало двигается, гуляет и многое позволяет своему слуге Захару, элементарно мог бы его заставлять убирать в доме.
Когда в жизни Обломова появилась Ольга, он стал меняться, стал гулять, читать, прям посвежел, похорошел. Но после того как Обломов и Ольга расстались, он женился на Агафье и вернулся к своей прежней жизни.
На диване он лежит не просто так, он думает о своем имении в деревне, рассуждает о своей жизни.
Илья Ильич не ленивый, просто с детства так воспитан. Родители постоянно старались уберечь его от любого физического труда. Воспитание, полученное Ильей Ильичом, сформировало его характер, его нравственное понятие и отразилось на его судьбе.
Но ни в коем случае я не смею осуждать Обломова. Он сам выбрал такую жизнь.
Даже, если у вас все есть, я не советую быть таким, как Илья Ильич. Так как из-за своего образа жизни, из-за дум и мыслей, он сделал неправильный выбор и "погиб, пропал ни за что".
ответ:“Ровена була висока на зріст і надзвичайно струнка. Ясні блакитні очі під густими темними бровами надавали їй особливого виразу, лагідного й воднораз величного. Розкішне її волосся, каштаново-русяве на колір, було вигадливо завито у незчисленні пуклі; при цьому, безперечно, мистецтво намагалося до природі. Ці пуклі, обвішані коштовним камінням, вільно розсипалися по плечах, доводячи шляхетність походження дівчини. Золотий ланцюг, що до нього було причеплено ладанку з того самого металу, висів на шиї. На своїх голих руках мала вона обручки. Одягнена вона була у нижню спідницю та світло-зелену шовкову камзолю. Поверх цього вона мала довге й широке вбрання, що висіло аж до підлоги, з широкими рукавами, що доходили ліктів.”
Прекрасна Ребекка володіла знаннями медицини. У неї були неабиякі здібності.
Ребекка була єврейкою, представницею гнаного і зневаженого народу, а отже, не могла бути дружиною ні сакса, ні нормана. Проте багато хто в неї закохувався, адже Ребекка була не лише вродливою, а й розумною дівчиною.
«... ваша служниця - не більше ніж бідна єврейка, дочка того самого Ісаака Йорка, якому ви недавно виявили заступництво ...»
Объяснение: P. S. Скільки років в повному обсязі тексту Ровені і Ребеці немає.