Уявити історію людства, його культуру неможливо без визначних пам’яток минулого — священних книг народів світу.
Веди — одна з найдавніших книг світу, пам’ятка давньої індійської літератури. Веди допомагають зрозуміти духовну культуру Індії
Та багатьох народів Азії, адже вони стали основою для створення різних релігійних і філософських учень: індуїзму, буддизму, брахманізму, джайнізму. Послідовники цих релігій вважають10, що веди мають божественне походження.
Веди складалися протягом тривалого часу, приблизно 500—700 років. Перші тексти були створені ще у ІІ тисячолітті до н. е. Веди об’єднали стародавні міфи, легенди, притчі, історичні хроніки, героїчні епоси, норми права, релігійні ритуали, що були створені давнім індійським народом.
У той давній час, коли створювалися веди, художня творчість ще не була відокремлена від інших видів духовної діяльності людини. Релігія, міфологія і мораль втілювалися у художні образи. Ці художні образи з часом набули власного значення, приваблюючи своєї красою й багатозначністю. Саме тому до текстів вед зверталися і звертаються митці різних країн світу, а веди стали не тільки пам’яткою релігійної культури, але й літератури.
Найяскравішою пам’яткою літератури є Біблія. У грецькій мові слово «бібліа» означає «книги». Але для багатьох поколінь людей різних народів це слово стало символом віри. Віруючі сприймають Біблію як суцільний текст Святого Письма, хоча книга ця складається з багатьох творів, створених у різні часи, різними авторами, на різних мовах. Найдавніші твори Біблії виникли ще у ХІІ столітті до н. е. Останні за часом творення з’явилися на початку нашої ери.
Каждый год наша страна отмечает очередную мирную весну, но время, фронтовые раны и болезни неумолимы. Из каждых 100 победителей в живых осталось сегодня лишь двое. И эта печальная статистика заставляет нас, всех тех, кто родился после победы, с особым почетом, заботой и вниманием относиться к каждому ветерану Великой Отечественной войны. Каждый год в эти дни объявляется минута молчания, трижды звучат залпы военного салюта, и все мы в эту минуту думаем о своем, а по сути — об одном и том же: мысленно вспоминаем своих дедов и прадедов, которые на полях сражений отдали жизни ради победы, ради нашей жизни и нашего будущего.
Память о предках — не только исторических, но и непосредственных представителях наших семей — составляет главное богатство нашей души. Ведь для того, чтобы мы сейчас жили и были такими, какие мы есть, многие поколения людей создавали наше общество, делали жизнь такой, какой увидели ее мы. Да и в нас самих — прямое продолжение нравственных, культурных, исторических ценностей дедов и прадедов. Память об ушедших священна: «Под каждой могильной плитой — мировая история», — как говорил Г. Гейне. Героизм воинов Второй мировой войны... Мы не может знать всех поименно, но разве в имени дело? То, что свершили эти люди, не нуждается в комментариях.
Даже не зная имен, мы вспоминаем о них добрым словом, и не случайно самое большое количество цветов — свидетельство памяти народной и преклонения — именно у Могилы Неизвестного солдата. И горит Вечный огонь, подтверждая: «Имя твое — неизвестно, подвиг твой — бессмертен!» Все они воевали не за собственное благополучие, воевали за свободу Родины, боролись за независимость народа. Потому и бессмертны они. Ведь человек жив до тех пор, пока о нем помнят.
Уявити історію людства, його культуру неможливо без визначних пам’яток минулого — священних книг народів світу.
Веди — одна з найдавніших книг світу, пам’ятка давньої індійської літератури. Веди допомагають зрозуміти духовну культуру Індії
Та багатьох народів Азії, адже вони стали основою для створення різних релігійних і філософських учень: індуїзму, буддизму, брахманізму, джайнізму. Послідовники цих релігій вважають10, що веди мають божественне походження.
Веди складалися протягом тривалого часу, приблизно 500—700 років. Перші тексти були створені ще у ІІ тисячолітті до н. е. Веди об’єднали стародавні міфи, легенди, притчі, історичні хроніки, героїчні епоси, норми права, релігійні ритуали, що були створені давнім індійським народом.
У той давній час, коли створювалися веди, художня творчість ще не була відокремлена від інших видів духовної діяльності людини. Релігія, міфологія і мораль втілювалися у художні образи. Ці художні образи з часом набули власного значення, приваблюючи своєї красою й багатозначністю. Саме тому до текстів вед зверталися і звертаються митці різних країн світу, а веди стали не тільки пам’яткою релігійної культури, але й літератури.
Найяскравішою пам’яткою літератури є Біблія. У грецькій мові слово «бібліа» означає «книги». Але для багатьох поколінь людей різних народів це слово стало символом віри. Віруючі сприймають Біблію як суцільний текст Святого Письма, хоча книга ця складається з багатьох творів, створених у різні часи, різними авторами, на різних мовах. Найдавніші твори Біблії виникли ще у ХІІ столітті до н. е. Останні за часом творення з’явилися на початку нашої ери.
Память о предках — не только исторических, но и непосредственных представителях наших семей — составляет главное богатство нашей души. Ведь для того, чтобы мы сейчас жили и были такими, какие мы есть, многие поколения людей создавали наше общество, делали жизнь такой, какой увидели ее мы. Да и в нас самих — прямое продолжение нравственных, культурных, исторических ценностей дедов и прадедов. Память об ушедших священна: «Под каждой могильной плитой — мировая история», — как говорил Г. Гейне. Героизм воинов Второй мировой войны... Мы не может знать всех поименно, но разве в имени дело? То, что свершили эти люди, не нуждается в комментариях.
Даже не зная имен, мы вспоминаем о них добрым словом, и не случайно самое большое количество цветов — свидетельство памяти народной и преклонения — именно у Могилы Неизвестного солдата. И горит Вечный огонь, подтверждая: «Имя твое — неизвестно, подвиг твой — бессмертен!» Все они воевали не за собственное благополучие, воевали за свободу Родины, боролись за независимость народа. Потому и бессмертны они. Ведь человек жив до тех пор, пока о нем помнят.