– Николая Семеновича Лескова называют в литературоведении «самым русским из русских писателей». В отличие от других писателей, которые, изображая жизнь народа, старались поучать его, Лесков не поучает, а просто живет его жизнью. Критик Е. Ю. Гейнбух писал о героях книг Лескова так: «Лесковский герой имеет чувство собственного достоинства, уверен в своем мастерстве, для него характерен истинный, не показной патриотизм». Известно, что героев своих Николай Семенович Лесков находил в самой жизни. Его герои – всегда в чем-то необычные, порой чудаковатые, но по-своему умные, по характеру щедрые, талантливые и протянуть другому человеку руку . Язык произведений Лескова так сочен, своеобразен, причудлив, что со временем «стал восприниматься словесным кружевом». Сказ «Левша» переводили и до сих пор пытаются перевести на многие языки мира, хотя считается, что «Левша» – классический пример непереводимого текста
Києві, Дніпра, Володимиру Великому, Тарасові Шевченку, Шевченка, Софійському, Богданові Хмельницькому, Києва, Подолу, Григорію Сковороді.
• Сергій Бубка, Володимир Сосюра, Леонід Каденюк.
• Володимир Сосюра народився на станції Дебальцеве. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою й різнобічно обдарованою, змінив багато професій, вчителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Батько, за словами самого поета, мав французьке коріння.
«Мати поета – Антоніна Дмитрівна Локотош (за походженням сербка) – із Кам'яного Броду (Луганськ). Колишня робітниця Луганського патронного заводу, займалася переважно хатнім господарством. Великий вплив на Володимира Сосюру як поета склав його дід – Володимир Кирилович.
Объяснение:
– Николая Семеновича Лескова называют в литературоведении «самым русским из русских писателей». В отличие от других писателей, которые, изображая жизнь народа, старались поучать его, Лесков не поучает, а просто живет его жизнью. Критик Е. Ю. Гейнбух писал о героях книг Лескова так: «Лесковский герой имеет чувство собственного достоинства, уверен в своем мастерстве, для него характерен истинный, не показной патриотизм». Известно, что героев своих Николай Семенович Лесков находил в самой жизни. Его герои – всегда в чем-то необычные, порой чудаковатые, но по-своему умные, по характеру щедрые, талантливые и протянуть другому человеку руку . Язык произведений Лескова так сочен, своеобразен, причудлив, что со временем «стал восприниматься словесным кружевом». Сказ «Левша» переводили и до сих пор пытаются перевести на многие языки мира, хотя считается, что «Левша» – классический пример непереводимого текста
Києві, Дніпра, Володимиру Великому, Тарасові Шевченку, Шевченка, Софійському, Богданові Хмельницькому, Києва, Подолу, Григорію Сковороді.
• Сергій Бубка, Володимир Сосюра, Леонід Каденюк.
• Володимир Сосюра народився на станції Дебальцеве. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою й різнобічно обдарованою, змінив багато професій, вчителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Батько, за словами самого поета, мав французьке коріння.
«Мати поета – Антоніна Дмитрівна Локотош (за походженням сербка) – із Кам'яного Броду (Луганськ). Колишня робітниця Луганського патронного заводу, займалася переважно хатнім господарством. Великий вплив на Володимира Сосюру як поета склав його дід – Володимир Кирилович.