рассмотри иллюстрации.придумай рекламу/рекламный слоган/заметку/постер на тему 《Египетские пирамиды》(3-4предложения)Опорные слова:Египет,фараоны,пирамида,Хеопса,египтяне,памятники
«Я обережно визирнув із-за рогу будинку й одразу ж відсахнувся: біля мого під'їзду стояв Кактус»
Не дуже злякався темряви прірви. Стало соромно за втечу від Кактуса. З легкістю дає обіцянки.
«І ще було дивно, що я зовсім не злякався»
«Звісно, тоді я й уявити не міг. які неймовірні наслідки матиме ця моя необачна згода!».
Набирається відважності.
«Але я щосили стиснув пальці в кулаки й рушив далі».
«Противний липкий страх, який переслідував мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлупцював Кактус, кудись зник».
Починає розуміти, що не можна порушувати клятви.
«Здається, я втрапив у якусь хитро розставлену пастку, і клятва, яку я дав членам Таємного Товариства Боягузів — ТТБ, зв'язала мене по руках і ногах»
Проявляє догадливість та кмітливість.
«Під час нашої панічної втечі я знайшов потайні двері й урятував себе та своїх нових друзів від переслідування снньомордих потвор».
Клим узяв відповідальність врятувати світ, тому використав усі засоби подолання страху.
«Вірус страху найперше вражає хоробрих. У них зовсім немає імунітету. А нам, тим, хто звик боятися, усе життя треба боротися зі своїм переляком. Тому в кожного боягуза є свої засоби подолання страху...»
Климу дуже повезло, бо синє створіння відволіклося на муху.
«Останньою перепоною на нашому шляху залишалося ваше Таємне Товариство… Ти покажеш секретну лабораторію»
Не сподіваючись на до , почав діяти рішуче.
Напруживши всі м'язи, … нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі.
Спішить попередити друзів про наміри прибульців
«Мало не потрапивши під колеса автобуса, обминув свою школу й побіг до знайомого перехрестя. Туди, де кілька днів тому я так необачно наступив на металевий люк»
Сумлінно виконує завдання, покладені на нього.
«Клим прожогом гайнув до свого будинку, з дна квіткового горщика дістати ключ, відчинити ним жовтий автомобіль, мій «Запорожець» мав приховані резерви, … за кілька секунд посеред мого двору лежав перевернутий екскаватор»
Відчуває радість перемоги, переборює страх
«З полегшенням відкинувся на спинку сидіння й на шаленій швидкості понісся в безвість — назустріч небезпеці».
Усвідомлює, що треба узяти відповідальність за порятунок світу
«Я роззирнувся довкола — порадитися було ні з ким… Уся відповідальність за … порятунок світу, лягала на мене»
Клим починає відчувати смак пригод
«Ще секунду тому я був в українському селі, а тепер мій автомобільчик стояв на вершечку височенної усипальниці фараонів».
Усвідомлення того, що потрібно діяти швидко й упевнено.
«Я знав, що коли затримаюся хоч на секунду, до мене допадуться блакитні жаби».
«Климе. а хіба ти не помітив: ти ж майже вилікувався від страху!».
Кмітливість Клима усім до .
«Мені знадобилося лише кілька хвилин, щоб детально описати бенкет, який зафільмували Жук і Заєць, і розповісти про з'їдену муху, що подіяла на прибульця як снодійне … — урятовані!».
Він відчуває, що стає впевненим у багатьох ситуаціях
«Цього не може бути! — упевнено заперечив я й сам здивувався тому, що ми помінялися ролями — раніше хлопцям увесь час доводилося мене підбадьорювати».
«Я зазирнув у невеличке віконце — будка була порожня».
«Тут є чіткі інструкції, але виконати їх може лише Клим».
Среди оригинальных русских наибольшую известность приобрела Жуковского «Светлана». «В , – по словам Белинского, – поэт берет какое‑нибудь фантастическое и народное предание или сам изобретает событие в этом роде. Но в ней главное не событие, а ощущение, которое оно возбуждает, дума, на которую оно наводит читателя…» «Светлана» – одна из лучших Жуковского. В ней отразились народные предания, звучат народные песни. Склад , ее ритм, легкий и энергичный размер, музыкальность стиха – все напоминает песенные мотивы. Народна и лексика стихотворения. В сцену гаданья поэт вводит такие слова и словосочетания, как «плат», «злат и нов венец», «песенки подблюдны», «вечерок». Белинский назвал это стихотворение «самым романтическим». Действительно, метель, туманный круг луны, одинокий храм, черный гроб – все это создает романтический колорит сна Светланы. Но мрачная фантастика снимается поэтом. Жуковский идет по пути сказок, в которых не было мистики. Явление жениха‑мертвеца в «Светлане» – всего лишь «лживый сон». Концовка жизнерадостна. По мысли Жуковского, человек создан для счастья: «О! Не знай сих страшных слов Ты, моя Светлана… Будь вся жизнь ее светла, Будь веселость, как была, Дней ее подруга». начинается с описания русских народных гаданий. Поздним вечером, сидя перед зеркалом, Светлана мечтает о далеком суженом и незаметно засыпает. Во сне ей приходится многое пережить. Просыпается Светлана уже поутру. За окном открывается солнечный морозный пейзаж, звенит колокольчик, сани останавливаются у ворот, на крыльцо поднимается статный гость – не мертвый, а живой жених Светланы. Так все мрачное и фантастическое отнесено в область сна, и сюжет получает неожиданно счастливую развязку. В соответствии с подобным переосмыслением сюжета язык «Светланы» насыщен такими элементами романтического стиля, которые преследуют цель вызвать жуткое настроение у читателя. Правда, в «Светлане» и «черный вран», предвещающий печаль, и «тайный мрак грядущих дней», и гроб, в котором Светлане чудится ее жених, но все эти «страхи» как бы умеряются и разбавляются непринужденностью словесных оборотов, позаимствованных из живой разговорной речи. «Светлана» была закончена в тот самый год, когда вторжение Наполеона в Россию побудило миролюбивого автора элегий и Жуковского вступить в ряды защитников родины. В период национального подъема, вызванного войной 1812 г., «Светлана» воспринималась читателями как произведение народное, истинно русское. Внимание к человеку, к его душевным переживаниям, признание его высоких достоинств, умение в чудесных, пленительных стихах воспеть красоту природы – все это неоспоримые достоинства поэзии Жуковского. Влияние его творчества выходит далеко за пределы его эпохи. Оно сказалось, например, в стихах Тютчева и Фета, позднее – в поэзии Александра Блока
Боязливий, виходив із дому полохливо озираючись.
«Я обережно визирнув із-за рогу будинку й одразу ж відсахнувся: біля мого під'їзду стояв Кактус»
Не дуже злякався темряви прірви. Стало соромно за втечу від Кактуса. З легкістю дає обіцянки.
«І ще було дивно, що я зовсім не злякався»
«Звісно, тоді я й уявити не міг. які неймовірні наслідки матиме ця моя необачна згода!».
Набирається відважності.
«Але я щосили стиснув пальці в кулаки й рушив далі».
«Противний липкий страх, який переслідував мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлупцював Кактус, кудись зник».
Починає розуміти, що не можна порушувати клятви.
«Здається, я втрапив у якусь хитро розставлену пастку, і клятва, яку я дав членам Таємного Товариства Боягузів — ТТБ, зв'язала мене по руках і ногах»
Проявляє догадливість та кмітливість.
«Під час нашої панічної втечі я знайшов потайні двері й урятував себе та своїх нових друзів від переслідування снньомордих потвор».
Клим узяв відповідальність врятувати світ, тому використав усі засоби подолання страху.
«Вірус страху найперше вражає хоробрих. У них зовсім немає імунітету. А нам, тим, хто звик боятися, усе життя треба боротися зі своїм переляком. Тому в кожного боягуза є свої засоби подолання страху...»
Климу дуже повезло, бо синє створіння відволіклося на муху.
«Останньою перепоною на нашому шляху залишалося ваше Таємне Товариство… Ти покажеш секретну лабораторію»
Не сподіваючись на до , почав діяти рішуче.
Напруживши всі м'язи, … нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі.
Спішить попередити друзів про наміри прибульців
«Мало не потрапивши під колеса автобуса, обминув свою школу й побіг до знайомого перехрестя. Туди, де кілька днів тому я так необачно наступив на металевий люк»
Сумлінно виконує завдання, покладені на нього.
«Клим прожогом гайнув до свого будинку, з дна квіткового горщика дістати ключ, відчинити ним жовтий автомобіль, мій «Запорожець» мав приховані резерви, … за кілька секунд посеред мого двору лежав перевернутий екскаватор»
Відчуває радість перемоги, переборює страх
«З полегшенням відкинувся на спинку сидіння й на шаленій швидкості понісся в безвість — назустріч небезпеці».
Усвідомлює, що треба узяти відповідальність за порятунок світу
«Я роззирнувся довкола — порадитися було ні з ким… Уся відповідальність за … порятунок світу, лягала на мене»
Клим починає відчувати смак пригод
«Ще секунду тому я був в українському селі, а тепер мій автомобільчик стояв на вершечку височенної усипальниці фараонів».
Усвідомлення того, що потрібно діяти швидко й упевнено.
«Я знав, що коли затримаюся хоч на секунду, до мене допадуться блакитні жаби».
«Климе. а хіба ти не помітив: ти ж майже вилікувався від страху!».
Кмітливість Клима усім до .
«Мені знадобилося лише кілька хвилин, щоб детально описати бенкет, який зафільмували Жук і Заєць, і розповісти про з'їдену муху, що подіяла на прибульця як снодійне … — урятовані!».
Він відчуває, що стає впевненим у багатьох ситуаціях
«Цього не може бути! — упевнено заперечив я й сам здивувався тому, що ми помінялися ролями — раніше хлопцям увесь час доводилося мене підбадьорювати».
«Я зазирнув у невеличке віконце — будка була порожня».
«Тут є чіткі інструкції, але виконати їх може лише Клим».
Среди оригинальных русских наибольшую известность приобрела Жуковского «Светлана». «В , – по словам Белинского, – поэт берет какое‑нибудь фантастическое и народное предание или сам изобретает событие в этом роде. Но в ней главное не событие, а ощущение, которое оно возбуждает, дума, на которую оно наводит читателя…» «Светлана» – одна из лучших Жуковского. В ней отразились народные предания, звучат народные песни. Склад , ее ритм, легкий и энергичный размер, музыкальность стиха – все напоминает песенные мотивы. Народна и лексика стихотворения. В сцену гаданья поэт вводит такие слова и словосочетания, как «плат», «злат и нов венец», «песенки подблюдны», «вечерок». Белинский назвал это стихотворение «самым романтическим». Действительно, метель, туманный круг луны, одинокий храм, черный гроб – все это создает романтический колорит сна Светланы. Но мрачная фантастика снимается поэтом. Жуковский идет по пути сказок, в которых не было мистики. Явление жениха‑мертвеца в «Светлане» – всего лишь «лживый сон». Концовка жизнерадостна. По мысли Жуковского, человек создан для счастья: «О! Не знай сих страшных слов Ты, моя Светлана… Будь вся жизнь ее светла, Будь веселость, как была, Дней ее подруга». начинается с описания русских народных гаданий. Поздним вечером, сидя перед зеркалом, Светлана мечтает о далеком суженом и незаметно засыпает. Во сне ей приходится многое пережить. Просыпается Светлана уже поутру. За окном открывается солнечный морозный пейзаж, звенит колокольчик, сани останавливаются у ворот, на крыльцо поднимается статный гость – не мертвый, а живой жених Светланы. Так все мрачное и фантастическое отнесено в область сна, и сюжет получает неожиданно счастливую развязку. В соответствии с подобным переосмыслением сюжета язык «Светланы» насыщен такими элементами романтического стиля, которые преследуют цель вызвать жуткое настроение у читателя. Правда, в «Светлане» и «черный вран», предвещающий печаль, и «тайный мрак грядущих дней», и гроб, в котором Светлане чудится ее жених, но все эти «страхи» как бы умеряются и разбавляются непринужденностью словесных оборотов, позаимствованных из живой разговорной речи. «Светлана» была закончена в тот самый год, когда вторжение Наполеона в Россию побудило миролюбивого автора элегий и Жуковского вступить в ряды защитников родины. В период национального подъема, вызванного войной 1812 г., «Светлана» воспринималась читателями как произведение народное, истинно русское. Внимание к человеку, к его душевным переживаниям, признание его высоких достоинств, умение в чудесных, пленительных стихах воспеть красоту природы – все это неоспоримые достоинства поэзии Жуковского. Влияние его творчества выходит далеко за пределы его эпохи. Оно сказалось, например, в стихах Тютчева и Фета, позднее – в поэзии Александра Блока