Історія Давньогрецького театру охоплює майже тисячоліття (VI ст. до н.е. — V-VI ст. н.е.). Він виник із сільських святкувань на честь бога Діоніса — Діонісій. На цих святах виконувалися дифірамби і фалічні пісні (це пісні,які заспівували під час сільських свят землероби на честь улюбленого бога Діоніса,коли вже починалася нестримно весела й буйна карнавальна частина урочистостей;виконувала їх процесія селян,які вже добряче почастувалися Діонісовими дарами,деякі з них несли в руках великі зображення символів плодючості-фали(носії зображень-фалофори),які символізували животворні сили природи,що пробуджувалися навесні), що містили елементи діалогу та театральної дії. Подальший розвиток дифірамба пов'язується з ім'ям поета Феспіса (друга половина 6 століття до н. е.), якому приписується і введення першого актора. З хору, що становив аж до епохи еллінізму необхідну приналежність драми, у другій половині 6 століття виділився особливий виконавець — актор, яким був сам драматург.Театральна культура Стародавньої Греції справила величезний вплив на розвиток світового театрального мистецтва. Широко використовували грецьку театральну спадщину римляни (особливо на ранніх етапах розвитку), діячі епохи Відродження і Просвітництва. Демократичні традиції театрального мистецтва античної Греції зберегли значення і для наступних епох. Постановка значних суспільно-політичних, філософських і етичних питань, насиченість драматургічних творів ідеями патріотизму, увага до людини, глибина героїчних характерів, що пробуджує свідомість глядачів, складають унікальність давньогрецького театру.
Одно из главных действующих лиц комедии,представи тель лагеря крепостников.Ф- дворянин,помещик,живущий в Москве и служащий управляющим в казенном месте.Он известный человек в кругу московского барства.Об этом говорит его фамилия(фама- с греческого"молва").Грибоедов подчеркивает,что Ф.боится молвы.При переводе с латыни фамилия Фамусов означает -"известный","пользующийся славой".Он,по-видимому,принадлежит к представителям знатных дворянских семей.Его дядя,Максим Петрович,играл при дворе Екатерины II огромную роль.Его "домашние друзья"- князья Тугоуховские,преуспевающий "не нынче-завтра генерал"Скалозуб.вдовец,любит дочь,заботится о ней,считает,что для ее воспитания сделал все.Он подыскивает для Софьи подходящего жениха,хочет выдать ее за богатого Скалозуба. Ф. хвастается,что "монашеским известен поведеньем",однако заигрывает с хорошенькой служанкой Лизой и подсчитывает дни,когда должна родить докторша-вдова.Он гордится принадлежностью к кругу знатных московских дворян,известен гостеприимством,жизнью на широкую ногу.
