Ребят ыы практитески низа что
перескажите текст не меньше 10 предложений
учтите если забрать то забаню имею связи
Засоби масової інформації відіграють важливу роль у нашому житті. Газети, радіо і особливо телебачення інформують нас про те, що відбувається в цьому світі, і дають нам чудові можливості для освіти і розваг. Вони також впливають на те, як ми бачимо світ і формуємо наші погляди.
Звичайно, не всі газети і телепрограми об'єктивно висвітлюють те, що відбувається, але серйозні журналісти і телерепортери намагаються бути чесними і надавати нам достовірну інформацію.
Це правда, що світ сьогодні повний драматичних подій, і більшість новин здається поганими новинами. Але людей не цікавлять звичайні події. Ось чому існує так багато програм і статей про стихійні лиха, авіакатастрофи, війни, вбивства і грабежі. Хороші новини зазвичай не потрапляють в заголовки газет. А погані новини-так.
Деякі люди кажуть, що журналістам дають занадто багато свободи. Вони часто вторгаються в приватне життя людей. Вони слідують за знаменитостями і друкують сенсаційні історії про них, які не відповідають дійсності або наполовину правдиві. Вони фотографують їх в найінтимніші моменти свого життя. Питання в тому-чи слід це допустити?
Головним джерелом новин для мільйонів людей є телебачення. Людям подобаються телевізійні новини, тому що вони можуть бачити все своїми очима. І це дуже важлива перевага. Бачити, як ми знаємо, означає Вірити. Крім того, політикам набагато важче брехати перед камерами, ніж на сторінках газет.
Тим не менш, багато людей віддають перевагу радіо. Добре слухати його в машині, або на відкритому повітрі, або коли ви робите щось по дому.
Газети реагують на події не так швидко, як телебачення, але вони зазвичай надають нам додаткові деталі, коментарі та довідкову інформацію.
Інтернет останнім часом став ще одним важливим джерелом інформації. Його головна перевага полягає в тому, що новини з'являються на екрані, як тільки щось відбувається в реальному житті, і вам не потрібно чекати новин по телевізору.
Объяснение:
У Лёнькиного отца Ивана Адриановича был тяжёлый характер и склонность к длительным запоям. Несмотря на это, Лёнька любил отца за честность, прямоту и щедрость. О его мальчик знал только, что тот служил казачьим офицером и участвовал в русско-японской войне.
Иван Адрианович родился в старообрядческой петербургской торговой семье. Против воли родителей он окончил Елисаветградское военное училище, служил в драгунском полку, успел повоевать, но разочаровался в офицерской жизни, после ранения в полк не вернулся и стал торговать лесом. Женился он на Александре Сергеевне из православной торговой семьи. Она так и не смогла найти общий язык с мужем, которого очень боялась.
Мать и отец ругались, жили врозь, потом снова сходились, а жизнь мальчика шла своим чередом. Рано научившись читать, Лёнька читал всё, что попадалось ему в руки. Паинькой он никогда не был, и вечно попадал в неприятности. Особенно трудно стало Александре Сергеевне справляться с сыном, когда Иван Адрианович окончательно покинул семью.
Повесть была опубликована в1957году в журнале "Новый мир" на русском языке и принёс автору мировую известность.
Тема-любовь,которая выбрать людям правильное решение. Джамиля дочь табунщика.Садык тоже был табунщиком.Однажды весной,на скачках он не сумел догнать её.После этого,оскорбился и похитил её. Прожили оно 4месяца,потом началась война.Садыка призвали в армию.Сирота Данияр,раненный на войне,вернулся в аил и стал жить в копнах у берега.
Данияр и Джамиля полюбили друг друга.У Джамили свободолюбивый женский хаоактер,которая стремится к духовному росту. Феодальные традиции требовали от неё послушания покорности перед мужем и свекровью,не оставляя ей своих прав. Джамиля слушалась их,но головы перед ними не склоняла. Тема раскрепощения женщины является ещё одной проблемой повести.Любовь Данияра с ней была запретной,и Джамиля пошла против законов аила,долго мучилась,прежде чем сделать выбор. Признание Джамили звучит как исповедь,росле него судьба из изменилась: "Неужели ты думал,сто я променяю тебя на него?-горячо шептала Джамиля.-Да нет же,нет!Он никогда не любил меня.Даже поклон и то в самои конце письма приписывал.Не нужен он мнесо своей запоздалой любовью,пусть говорят,что угодно!Родимый мой,одинокий,не отдам тебя никому!Я давно любила тебя.И когда не знала -любила тебяи ждала тебя,и ты пришёл,будто знал,что я тебя жду!"
Объяснение:
ВСЕ