Чи властиві риси вдачі Мухи й Бджоли людям? Звичайно ж, так. Усі люди різні: кожен має свої вади й переваги. Мабуть, тим світ і цікавий.
Кожна культурна й освічена людина прагне досконалості, тому постійно працює над собою, вчиться на помилках. Байки теж навчають бачити у тваринах людські недоліки, а отже, й уникати їх. Наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру називається алегорією Отже, байка мас алегоричний зміст, що є однією з основних ознак цього літературного жанру.
Також однією з прикмет байки є наявність смішного, комічного, а саме – гумору чи сатири. Про те, чим гумор відрізняється від сатири, уже йшлося у вступній статті цього розділу. Нагадаємо лише визначення цих понять.
Сатира – особливий б художнього відображення дійсності, який полягає в різкому висміюванні негативного. Отже, твори викривального характеру називають сатиричними. А гумор – це відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні. Саме цим гумор відрізняється від сатири.
Тогда Ромашка решилась на отчаянный шаг изо всех сил она затрепетала своими белыми лепесточками. Душистый аромат повеял на бедную птичку. Она вздохнула и легла, подставив свой клювик к Ромашке.Ей стало легче.
Все время она как могла старалась овевать голову птичке своими белыми пальчиками. Птичка заснула. Ромашка совсем выбилась из сил и тоже поникла. А утром хозяйка заглянула в детскую .Всплеснув руками,она бросилась к птичке, вытащила ее из клетки и ,побрызгав на нее капельками воды, уложила в траву . Когда птичка пришла в себя, женщина напоила ее и оставила отдыхать в траве. Потом женщина взяла дерн с поникшей ромашкой и ,вырыв ямку ,положила в нее кусок дерна. Жизненные соки влажной земли быстро впитывались в сухой дерн и он медленно оживал ,а с ним и Ромашка. Постепенно оба ,и птичка и Ромашка пришли в себя.
Ромашка все еще была слаба, а птичка уже достаточно окрепла. "Теперь моя очередь Ромашку и она усиленно замахала крылышками на Ромашку. Благодарная Ромашка смотрела на птичку и слабо улыбалась. Потом подошла хозяйка. В руке у нее было блюдечко с вкусным пшеном. Она дала его птичке, а возле Ромашки она посыпала чем-то свежим и душистым, от чего силы у Ромашки все прибавлялись и прибавлялись.Поев птичка ласково прикоснулась к Ромашке крылом.Она прощалась с ней до следующей весны.
Чи властиві риси вдачі Мухи й Бджоли людям? Звичайно ж, так. Усі люди різні: кожен має свої вади й переваги. Мабуть, тим світ і цікавий.
Кожна культурна й освічена людина прагне досконалості, тому постійно працює над собою, вчиться на помилках. Байки теж навчають бачити у тваринах людські недоліки, а отже, й уникати їх. Наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру називається алегорією Отже, байка мас алегоричний зміст, що є однією з основних ознак цього літературного жанру.
Також однією з прикмет байки є наявність смішного, комічного, а саме – гумору чи сатири. Про те, чим гумор відрізняється від сатири, уже йшлося у вступній статті цього розділу. Нагадаємо лише визначення цих понять.
Сатира – особливий б художнього відображення дійсності, який полягає в різкому висміюванні негативного. Отже, твори викривального характеру називають сатиричними. А гумор – це відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні. Саме цим гумор відрізняється від сатири.
После слов пить пить
Тогда Ромашка решилась на отчаянный шаг изо всех сил она затрепетала своими белыми лепесточками. Душистый аромат повеял на бедную птичку. Она вздохнула и легла, подставив свой клювик к Ромашке.Ей стало легче.
Все время она как могла старалась овевать голову птичке своими белыми пальчиками. Птичка заснула. Ромашка совсем выбилась из сил и тоже поникла. А утром хозяйка заглянула в детскую .Всплеснув руками,она бросилась к птичке, вытащила ее из клетки и ,побрызгав на нее капельками воды, уложила в траву . Когда птичка пришла в себя, женщина напоила ее и оставила отдыхать в траве. Потом женщина взяла дерн с поникшей ромашкой и ,вырыв ямку ,положила в нее кусок дерна. Жизненные соки влажной земли быстро впитывались в сухой дерн и он медленно оживал ,а с ним и Ромашка. Постепенно оба ,и птичка и Ромашка пришли в себя.
Ромашка все еще была слаба, а птичка уже достаточно окрепла. "Теперь моя очередь Ромашку и она усиленно замахала крылышками на Ромашку. Благодарная Ромашка смотрела на птичку и слабо улыбалась. Потом подошла хозяйка. В руке у нее было блюдечко с вкусным пшеном. Она дала его птичке, а возле Ромашки она посыпала чем-то свежим и душистым, от чего силы у Ромашки все прибавлялись и прибавлялись.Поев птичка ласково прикоснулась к Ромашке крылом.Она прощалась с ней до следующей весны.