Я считаю, что это произведение можно назвать сказкой. Ведь весь его сюжет строился, как настоящая сказка. Она очень интересная, загадочная, а самое главное она нравоученая. Четыре злых волшебника, главная цель жизни которых — делать людям пакости, однажды осознают, что уже постарели и не могут заниматься своим делом так, как прежде. Они решают вернуть себе молодость. Для этого достаточно найти нескольких юных лентяев, собрать бездарно растраченное ими время, сделать с ним лепёшки и съесть их. Волшебники отправляются на поиски лентяев. Им удалось найти детей, теряющих время зря (среди них был и Петя Зубов), и собрать их потерянное время в мешки. После этого дети мгновенно постарели. А волшебники из муки, в которую добавили собранное время, сделали лепёшки. Однако они не смогли побороть жадность и съели больше лепёшек, чем надо, в результате чего превратились в детей. Только придя в школу, Петя Зубов видит, что постарел. Однако он думает, что просто ещё спит. Подумав об этом, он решает пока не просыпаться. Повидав свой класс и представившись при этом дедушкой Пети Зубова, он вновь отправляется в город, где пробует себя в разных взрослых ролях, которые оканчиваются для него неудачей из-за того, что он ничего не умеет. В конце концов, он решает проснуться, но осознаёт, что не может этого сделать. Петя в печали. Выясняется, что его не может узнать даже собственная мама. Только его пёс Дружок пришёл к нему. Из-за отсутствия денег Петя решает отправиться вместе со своим псом в лес, где не ступала нога человека. Таким образом он попадает в Волшебный лес, где живут злые волшебники. Дойдя до их жилища, Петя никого не застаёт дома. Войдя в пустой дом, он разговаривает с волшебной кукушкой на настенных часах. Петя поит кукушку водой (чего волшебники никогда не делали), и за это кукушка соглашается ему снова стать мальчиком. Она объясняет Пете, что для этого нужно лишь повернуть часовую стрелку на часах волшебников на три круга назад, сказав при этом заклинание. Заклятие будет снято, а волшебники исчезнут. Это нужно сделать до захода солнца, после него снять заклинание будет невозможно. Но Петя узнаёт от кукушки и о том, что в городе есть ещё две девочки и один мальчик, превращённые в стариков, и если Петя повернёт стрелку без их присутствия, то он превратится в мальчика, а они уже никогда не превратятся. Петя решает сначала найти ребят, а потом снять заклинание. Пока волшебники делали пакости среди детей своего возраста, Петя при Дружка разыскивал превращённых ребят. Его поиски увенчались успехом. Одновременно волшебники поняли, что их заклинание раскрылось, и заторопились домой, пытаясь обогнать стариков и спрятать часы. Завязывается погоня. К дому волшебников все прибыли практически одновременно. Но Петя и остальные заколдованные дети всё же смогли снять заклятие и стать снова детьми. А волшебники исчезли. Этим мы и можем сказать, что это произведение и есть настоящая СКАЗКА.
Повість-казка Олександра Гріна "Пурпурові вітрила" - це справжній гімн мріям, надії та силі справжнього кохання. Головні герої - Ассоль та Артур Грей - справжні романтики. Вони завзято мріють, ніколи не втрачають надії та віри у те, що їхні мрії здійсняться - навіть тоді, коли, здається, все проти них.
Над Ассоль через її мрію глузують жителі міста, вважають її за дурну. Але дівчина не звертає уваги на недоброзичливість оточуючих. Вона мріє - і її мрія здійснюється. Артуру Грею теж довелося долати неабиякі перешкоди на шляху до здійснення його мрії, але він вистояв і досяг своєї мети. Це йому вдалося завдяки терпінню, наполегливості та вірі в себе і свою мрію.
Звісно, у реальному житті не всі мрії здійснюються. Але це не означає, що мріяти не треба. Навпаки: мрія надає людині крила, підносить її над буденністю життя. І тоді навіть найфантастичніша мрія може здійснитися - як у повісті Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".
Повість-казка Олександра Гріна "Пурпурові вітрила" - це справжній гімн мріям, надії та силі справжнього кохання. Головні герої - Ассоль та Артур Грей - справжні романтики. Вони завзято мріють, ніколи не втрачають надії та віри у те, що їхні мрії здійсняться - навіть тоді, коли, здається, все проти них.
Над Ассоль через її мрію глузують жителі міста, вважають її за дурну. Але дівчина не звертає уваги на недоброзичливість оточуючих. Вона мріє - і її мрія здійснюється. Артуру Грею теж довелося долати неабиякі перешкоди на шляху до здійснення його мрії, але він вистояв і досяг своєї мети. Це йому вдалося завдяки терпінню, наполегливості та вірі в себе і свою мрію.
Звісно, у реальному житті не всі мрії здійснюються. Але це не означає, що мріяти не треба. Навпаки: мрія надає людині крила, підносить її над буденністю життя. І тоді навіть найфантастичніша мрія може здійснитися - як у повісті Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".