Існують такі речі та ідеї, які характерні практично для всіх людей. всі ми закохуємося, засмучуємося, прагнемо до кращого. і всі ми, звичайно, мріємо. мрії у людей бувають різні, іноді вони здійсненні, а іноді – їх неможливо виконати. навіть коли людина мріє про те, чого не можна виконати, вона віддає собі в цьому повний звіт і розуміє, що хоче того, що ніколи не зможе бути досягнуто. у той же час мріяти корисно навіть про те, що неможливо виконати. втім, хотілося б все-таки міркувати про щось реальне, про те, що можна виконати і реалізувати. іноді мрії реалізовуються і це дуже приємно.мрія – це плід людської уяви. іноді, коли людина чогось хоче, вона не може думати про щось в звичайному повсякденному, всі її думки займають думи про власну мрію. людина представляє себе, коли мрія буде реалізована. вона уявляє, як зміниться її життя в цілому, і яким барвистим і цікавим стане весь світ навколо. можна довго часу провести в мріях, роздумуючи про те, що може статися і як все це буде сприйнято. але особливість людини в тому, що, як правило, вона бажає реалізувати власну мрію. якщо мрія здається близькою, реалізованої, але в підсумку цього не відбувається, людина розчаровується, втрачає сенс у житті, її життя стає безглуздим, нудним і марним. звичайно, нікому не можна побажати такої долі, тому необхідно досягати своєї мрії і реалізовувати її.що ж робити для того, щоб людська мрія реалізувалася? варто зауважити, що реалізація мрії вимагає дещо інших якостей, ніж мріяння саме по собі. коли людина мріє, вона розслаблена, вона задумлива, вона нічого не робить. коли ж приходить час досягати мрії, свою поведінку необхідно змінити. щоб реалізувати свою мрію, необхідно стати рішучим і сильним. як правило, люди хочуть чогось подібного, а тому між ними існує значна конкуренція і суперництво. потрібно перемагати в суперництві, щоб домагатися поставлених цілей і реалізовувати мрію. надзвичайно важливо вміти переключатися з настрою просто помріяти на настрій домагатися своїх цілей та реалізовувати мрії. людина влаштована так, що мріяти і досягати мрії одночасно вона не може.мрія – це подання в уяві чогось гарного і приємного людині. набагато важче здобувати, реалізовувати мрію, ніж просто сидіти на місці і фантазувати. щоб реалізувати свою мрію, потрібно на деякий час забути про мріяння, закатати рукава, всерйоз взятися за справу і гарненько попрацювати на шляху до успіху. і тільки в тому випадку, якщо це зроблено, мрія може бути реалізована. втім, перед усім цим потрібно правильно оцінити свої сили, щоб зробити висновок про те, чи є мрія досяжною.
Оприходе долгожданной зимы со всеми ее атрибутами повествует читателю живописное сочинение на тему «мороз». талантливый дедушка мороз, на радость всем горожанам, за одну только ночь умудрился расписать великолепными узорами окна всех домов города, заковал в ледяные оковы городской пруд и развесил гирлянды искристых сосулек вдоль парковых аллей.— # —в первые дни декабря выпало много снега, но он быстро таял и растворялся в пожухлом ковре осеннего листопада. дети радостно прыгали под кружащимися снежинками, пытаясь поймать их своими маленькими ладошками. невесомые белые хлопья опускались на вязаные шапочки, меховые капюшоны и, даже, лезли за шиворот, но тут же бесследно испарялись от теплого дыхания детских губ.наступление зимы чувствовалось все больше и больше. по ночам за окнами домов метался ветер и завывала вьюга, кружась вместе с хороводом снежинок. робкое потрескивание первого мороза крепчало и усиливалось с каждым днем.на ледяных стеклах окон стали появляться замысловатые узоры. неповторимые ажуры зимних букетов сплетались из каких-то невиданных цветов и листьев. диковинные птицы все шире и шире распахивали свои расписные крылья с изящными, вычурными перьями. казалось, что рама окна – это волшебные ворота в сказочный мир путешествий, приключений и невероятных чудес. морозу во дворе заблестел каток, и по нему заскользили юные фигуристы. дворовая хоккейная команда отчаянно гоняла шайбу, а неуклюжие малыши смешно ползали на четвереньках вокруг своих санок.в городском парке насыпали большую гору снега, и старшеклассники лихо съезжали с нее, стоя на ногах. кто-то летел на животе, кто-то на спине, но все оказывались внизу, в весело барахтающейся и хохочущей куче.массивный мост с ажурными перилами парил над рекой, закованной в толщу льда. и тут мороз постарался – надежно спрятал подводных жителей под ледяной крышей. вдоль крутых берегов несколько смельчаков скользили на коньках, хвастаясь своим лихим бесстрашием.к вечеру курносые носики и румяные щечки, пощипанные забиякой-морозом, горели огнем и полыхали жаром. зато у всех было отличное настроение и хороший аппетит.
