Реши неравенство — (5d +8) + (а - 1) <0. (В первое окошко запиши знак неравенства, во второе число; число запишите в виде десятичной дроби). ответ: d .
Родился 8 (21) июня 1910 г в деревне Сельцо, умер 18 декабря 1971 г. в Московской области. Писатель, поэт, журналист, корреспондент.
Александр родился в семье кузнеца. Всего было двое детей старший Александр и младший Иван. Дома часто читали Пушкина, Гоголя, Лермонтова, Некрасова, Льва Толстого и других.
Ещё подростком он стал писать небольшие заметки в газеты.
В 1925 г. стихотворение Александра "Новая изба" было напечатано в газете "Смоленская деревня".
В 1928 г. Твардовский переехал в Смоленск и был принят в Ассоциацию пролетарских писателей.
В 1931 г. вышла поэма "Путь к социализму".
В 1935 г. вышел "Сборник стихов".
За 10 лет Твардовский написал и опубликовал более 130 стихотворений.
С 1932 - 1939 гг.. он учился в Смоленском педагогическом институте, а потом в московском МИФЛИ.
После учёбы год работал военным корреспондентом.
В 1939 г. опубликованы стихи "Час настал", "На привале".
Известность Твардовскому принесла поэма "Василий Тёркин" (1941 - 1945 гг..)
31 июля 1944 г. подполковник Твардовский был награждён орденом Отечественной войны 2-й степени за две поэмы "Василий Тёркин" и "Дом у дороги", а в 1945 г. орденом Отечественной войны 1-й степени за улучшение содержания газеты.
Дважды с 1950 - 1954 гг.. и с 1958 - 1970 гг. Твардовский работал в журнале "Новый мир" главным редактором.
В 60-е годы Твардовский пересмотрел своё отношение к Сталину и это отражено в поэмах "По праву памяти" и "Тёркин на том свете".
В 1970 г. Твардовского вынудили покинуть редакцию журнала "Новый мир" и с ним ушла часть коллектива.
Александр Твардовский перенёс инсульт, последствиями были потеря подвижности и речи. В больнице обнаружили запущенный рак лёгких.
18 декабря 1971 г. он умер и похоронен на Новодевичьем кладбище в Москве.
Науковці спростували популярну думку про те, що підсвідома мова тіла та рухи очей можуть викрити брехню. Виявляється, є значно кращ з'ясувати, чи каже ваш співрозмовник правду.
Одна команда охоронців мала виконати майже нездійсненну місію. Психолог Томас Ормерод поставив перед ними завдання: розпитати у пасажирів в кількох європейських аеропортах про їхнє особисте життя і плани подорожі. Деякі з опитуваних були "підсадними качками" і розповідали вигадані історії. Завдання працівників служби безпеки було їх виявити.
Неправду говорив лише один із тисячі опитуваних пасажирів. Визначити цього брехуна було так просто, як знайти голку в копиці сіна. То що робили охоронці?
Зазвичай, для виявлення брехні рекомендують стежити за мовою тіла чи рухами очей. Утім, насправді мало хто знає, що ці методи вкрай неефективні.
Чимало досліджень встановили, що навіть спеціально навчені поліцейські не можуть визначити, коли допитуваний каже неправду лише за до мови тіла чи виразу обличчя. За даними одного дослідження, тільки 50 людей із 20 тисяч змогли правильно визначити брехуна. З таким же успіхом можна було просто підкинути монету.
Команда Томаса Ормерода застосували інші методи, і в більшості випадків їм вдалося виявити тих, кого вони шукали. У чому секрет? У тому, що охоронці відкинули всі стереотипні ознаки обману і застосували нові, втім, на диво прості методи.
Александр Трифонович Твардовский
Родился 8 (21) июня 1910 г в деревне Сельцо, умер 18 декабря 1971 г. в Московской области. Писатель, поэт, журналист, корреспондент.
Александр родился в семье кузнеца. Всего было двое детей старший Александр и младший Иван. Дома часто читали Пушкина, Гоголя, Лермонтова, Некрасова, Льва Толстого и других.
Ещё подростком он стал писать небольшие заметки в газеты.
В 1925 г. стихотворение Александра "Новая изба" было напечатано в газете "Смоленская деревня".
В 1928 г. Твардовский переехал в Смоленск и был принят в Ассоциацию пролетарских писателей.
В 1931 г. вышла поэма "Путь к социализму".
В 1935 г. вышел "Сборник стихов".
За 10 лет Твардовский написал и опубликовал более 130 стихотворений.
С 1932 - 1939 гг.. он учился в Смоленском педагогическом институте, а потом в московском МИФЛИ.
После учёбы год работал военным корреспондентом.
В 1939 г. опубликованы стихи "Час настал", "На привале".
Известность Твардовскому принесла поэма "Василий Тёркин" (1941 - 1945 гг..)
31 июля 1944 г. подполковник Твардовский был награждён орденом Отечественной войны 2-й степени за две поэмы "Василий Тёркин" и "Дом у дороги", а в 1945 г. орденом Отечественной войны 1-й степени за улучшение содержания газеты.
Дважды с 1950 - 1954 гг.. и с 1958 - 1970 гг. Твардовский работал в журнале "Новый мир" главным редактором.
В 60-е годы Твардовский пересмотрел своё отношение к Сталину и это отражено в поэмах "По праву памяти" и "Тёркин на том свете".
В 1970 г. Твардовского вынудили покинуть редакцию журнала "Новый мир" и с ним ушла часть коллектива.
Александр Твардовский перенёс инсульт, последствиями были потеря подвижности и речи. В больнице обнаружили запущенный рак лёгких.
18 декабря 1971 г. он умер и похоронен на Новодевичьем кладбище в Москве.
Объяснение:
Науковці спростували популярну думку про те, що підсвідома мова тіла та рухи очей можуть викрити брехню. Виявляється, є значно кращ з'ясувати, чи каже ваш співрозмовник правду.
Одна команда охоронців мала виконати майже нездійсненну місію. Психолог Томас Ормерод поставив перед ними завдання: розпитати у пасажирів в кількох європейських аеропортах про їхнє особисте життя і плани подорожі. Деякі з опитуваних були "підсадними качками" і розповідали вигадані історії. Завдання працівників служби безпеки було їх виявити.
Неправду говорив лише один із тисячі опитуваних пасажирів. Визначити цього брехуна було так просто, як знайти голку в копиці сіна. То що робили охоронці?
Зазвичай, для виявлення брехні рекомендують стежити за мовою тіла чи рухами очей. Утім, насправді мало хто знає, що ці методи вкрай неефективні.
Чимало досліджень встановили, що навіть спеціально навчені поліцейські не можуть визначити, коли допитуваний каже неправду лише за до мови тіла чи виразу обличчя. За даними одного дослідження, тільки 50 людей із 20 тисяч змогли правильно визначити брехуна. З таким же успіхом можна було просто підкинути монету.
Команда Томаса Ормерода застосували інші методи, і в більшості випадків їм вдалося виявити тих, кого вони шукали. У чому секрет? У тому, що охоронці відкинули всі стереотипні ознаки обману і застосували нові, втім, на диво прості методи.