Роман "маленький иллимар" ф. тугласа - это ещё один взгляд взрослого человека на детские годы героя. чем отличается этот отрывок от предыдущих произведений?
Троя́нская война́ — война, сказания о которой были распространены в греческом народе ещё до сложения Гомеровского эпоса: автор первой рапсодии «Илиады» предполагает в своих слушателях подробное знакомство с циклом этих сказаний и рассчитывает на то, что Ахилл, Атрей, Одиссей, Аякс Великий, Аякс Малый, Гектор уже знакомы им. Разрозненные части этого сказания принадлежат разным векам и авторам и представляют собою хаотическую смесь, в которой историческая правда незаметными нитями связана с мифом. С течением времени желание вызвать интерес у слушателей новизной сюжета побуждало поэтов вводить всё новых героев в излюбленные сказания: из героев «Илиады» и «Одиссеи» Эней, Сарпедон, Главк, Диомед, Одиссей и много второстепенных действующих лиц, согласно некоторым гипотезам, совершенно чужды древнейшей версии Троянского сказания. Введён был в сказания о битвах под Троей ещё ряд других героических личностей, таких, как амазонка Пентесилея, Мемнон, Телеф, Неоптолем и других. Наиболее подробно сохранившееся изложение событий Троянской войны содержится в 2-х поэмах — «Илиаде» и «Одиссее»: главным образом этим двум поэмам Троянские герои и события Троянской войны обязаны своей славой. Поводом к войне Гомер указывает квази-исторический факт похищения Елены.
Найбільше мене вразила подорож принца на нашу Планету – Землю. Мене зворушило ставлення хлопчика до троянди. Головному герою твору притаманні відкритість, чистота,мудрість, але він самотній. Його планета дуже маленька. На Землі хлопчик навчився турбуватися про квітку та товаришувати з Лисом. Саме кохання та відданість врятували хлопчика від самотності та надали сенсу життю.
Звичайно, мені дуже сподобався головний герой твору. Адже він такий маленький,але, разом з тим, мудрий; має велике, добре, щире серце. Не сподобалися мені честолюбець і п’яниця. Честолюбець обожнював похвалу, він і дня не міг прожити без неї. П’яниця весь час пив, і сам не знав, чому; таким чином марнував своє життя. На жаль, такий світ дорослих. Я підтримую основний закон Маленького принца: «ти завжди відповідаєш за тих, кого приручив» та слова автора: «Дружити – це завжди відчувати голос серця, приносити радість іншій людині, оберігати її, довіряти їй».
Чому Маленький принц вирішив залишити Землю? Не знайшов там те, що шукав: розуміння;
Казка закінчується сумно, проте вона лишає не тільки сум, а й прагнення до світлого, красивого, щоб у «дорослих» людей, у буденній метушні, дріб'язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притуплялося почуття відповідальності за тих, кого ми «приручаємо».
Разрозненные части этого сказания принадлежат разным векам и авторам и представляют собою хаотическую смесь, в которой историческая правда незаметными нитями связана с мифом. С течением времени желание вызвать интерес у слушателей новизной сюжета побуждало поэтов вводить всё новых героев в излюбленные сказания: из героев «Илиады» и «Одиссеи» Эней, Сарпедон, Главк, Диомед, Одиссей и много второстепенных действующих лиц, согласно некоторым гипотезам, совершенно чужды древнейшей версии Троянского сказания. Введён был в сказания о битвах под Троей ещё ряд других героических личностей, таких, как амазонка Пентесилея, Мемнон, Телеф, Неоптолем и других.
Наиболее подробно сохранившееся изложение событий Троянской войны содержится в 2-х поэмах — «Илиаде» и «Одиссее»: главным образом этим двум поэмам Троянские герои и события Троянской войны обязаны своей славой. Поводом к войне Гомер указывает квази-исторический факт похищения Елены.
Найбільше мене вразила подорож принца на нашу Планету – Землю. Мене зворушило ставлення хлопчика до троянди. Головному герою твору притаманні відкритість, чистота,мудрість, але він самотній. Його планета дуже маленька. На Землі хлопчик навчився турбуватися про квітку та товаришувати з Лисом. Саме кохання та відданість врятували хлопчика від самотності та надали сенсу життю.
Звичайно, мені дуже сподобався головний герой твору. Адже він такий маленький,але, разом з тим, мудрий; має велике, добре, щире серце. Не сподобалися мені честолюбець і п’яниця. Честолюбець обожнював похвалу, він і дня не міг прожити без неї. П’яниця весь час пив, і сам не знав, чому; таким чином марнував своє життя. На жаль, такий світ дорослих. Я підтримую основний закон Маленького принца: «ти завжди відповідаєш за тих, кого приручив» та слова автора: «Дружити – це завжди відчувати голос серця, приносити радість іншій людині, оберігати її, довіряти їй».
Чому Маленький принц вирішив залишити Землю? Не знайшов там те, що шукав: розуміння;
Казка закінчується сумно, проте вона лишає не тільки сум, а й прагнення до світлого, красивого, щоб у «дорослих» людей, у буденній метушні, дріб'язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притуплялося почуття відповідальності за тих, кого ми «приручаємо».