Народився Едгар По в Бостоні (Массачусетс) у шотландсько-ірландській родині.
Син акторки Елізабет Арнольд Гопкінс По і актора Девіда По-молодшого. Середній з трьох дітей: старший брат — Вільям Генрі Леонард По, молодша сестра — Розалія По. Можливо, Едгара назвали на честь персонажа трагедії Вільяма Шекспіра «Король Лір», в якій у 1809 році грали батьки письменника
Його батько покинув сім'ю у 1810 року[6]. Мати померла роком пізніше від сухот. Едгара взяв до своєї сім'ї Джон Аллан, успішний шотландський купець з Річмонда (Вірджинія), який торгував тютюном, одягом, пшеницею, надгробними плитами та іншими товарами[7]. Друге (середнє) ім'я По, яке він прийняв на знак поваги до сім'ї Аллана (хоча ніколи не був формально всиновлений)[7], часто (навіть в енциклопедіях) помилково подається як «Аллен» (насправді є «Аллан»)[8].
Сім'я Алланів охрестила юного Едгара як вірного єпископальній церкві в 1812, і Джон Аллан одночасно розпещував і агресивно дисциплінував свого прийомного сина. Він, його дружина Франческа Аллан і Едгар 1815 року здійснили подорож до Англії. Едгар недовго відвідував школу латинської граматики в рідному місті вітчима Ірвін (Шотландія). У 1816 р. сім'я переїхала до Лондона. Едгар навчався в школі-інтернаті в Челсі до літа 1817 р. Потім вступив до «Школи Маєтку превелебного Джона Бренсбі» (Reverend John Bransby's Manor House School) в Стоук Ньюінґтоні (тоді містечко за 6 кілометрів від Лондона)[9].
1820 року Едгар разом з Алланами повернувся до Річмонда. В 1824 році По був лейтенантом почесної варти Річмонда під час святкування приїзду до міста маркіза де Лафаєта[10]. У березні 1825 року помер дядько Джона Аллана Вільям Гейт[11], який вважався одним з найбагатших мешканців Річмонда і залишив Алланам кілька акрів землі. Спадок оцінювався в близько $750 000. Влітку 1825 року, Аллан відсвяткував збільшення своїх статків придбанням двоповерхового цегляного будинку, що мав назву «Молдавія»[12]. Можливо, По був заручений з Сарою Ельмірою Ройстер перш ніж у лютому 1826 року його прийняли до Університету Вірджинії, де він мав вивчати мови[13][14]. Навчальний заклад, на початку був створений на ідеалах свого засновника, Томаса Джефферсона. Були встановлені жорсткі правила, щодо азартних ігор, коней, зброї, тютюну і алкоголю, але вони в більшості випадків ігнорувалися. Джефферсон впровадив систему студентського самоврядування, згідно з якою студенти могли самостійно обирати предмети і доповідати про всі порушення дисципліни на факультеті. Єдина в своєму роді система все ще знаходилася в повному безладі і в університеті був високий відсоток студентів, що самі покидали навчання[15] . Під час свого перебування там По порвав із Сарою і постійно конфліктував з прийомним батьком через гральні борги[16]. Едгар По заявив, що Джон Аллан надає йому недостатньо коштів для оплати занять та гуртожитку. Аллан вислав додаткові гроші, але й борги По збільшилися. Після року навчання Едгар По покидає університет, відчуваючи, що на нього ніхто не чекає у Річмонді (особливо після того як його кохана Сара вийшла заміж за Александера Шелтона), він у квітні 1827 року відправляється до Бостона, по дорозі перебиваючись заробітками як клерк або журналіст, у якийсь момент письменник починає використовувати псевдонім Анрі Ле Реннет[17][18].
Народився Едгар По в Бостоні (Массачусетс) у шотландсько-ірландській родині.
Син акторки Елізабет Арнольд Гопкінс По і актора Девіда По-молодшого. Середній з трьох дітей: старший брат — Вільям Генрі Леонард По, молодша сестра — Розалія По. Можливо, Едгара назвали на честь персонажа трагедії Вільяма Шекспіра «Король Лір», в якій у 1809 році грали батьки письменника
Його батько покинув сім'ю у 1810 року[6]. Мати померла роком пізніше від сухот. Едгара взяв до своєї сім'ї Джон Аллан, успішний шотландський купець з Річмонда (Вірджинія), який торгував тютюном, одягом, пшеницею, надгробними плитами та іншими товарами[7]. Друге (середнє) ім'я По, яке він прийняв на знак поваги до сім'ї Аллана (хоча ніколи не був формально всиновлений)[7], часто (навіть в енциклопедіях) помилково подається як «Аллен» (насправді є «Аллан»)[8].
Сім'я Алланів охрестила юного Едгара як вірного єпископальній церкві в 1812, і Джон Аллан одночасно розпещував і агресивно дисциплінував свого прийомного сина. Він, його дружина Франческа Аллан і Едгар 1815 року здійснили подорож до Англії. Едгар недовго відвідував школу латинської граматики в рідному місті вітчима Ірвін (Шотландія). У 1816 р. сім'я переїхала до Лондона. Едгар навчався в школі-інтернаті в Челсі до літа 1817 р. Потім вступив до «Школи Маєтку превелебного Джона Бренсбі» (Reverend John Bransby's Manor House School) в Стоук Ньюінґтоні (тоді містечко за 6 кілометрів від Лондона)[9].
1820 року Едгар разом з Алланами повернувся до Річмонда. В 1824 році По був лейтенантом почесної варти Річмонда під час святкування приїзду до міста маркіза де Лафаєта[10]. У березні 1825 року помер дядько Джона Аллана Вільям Гейт[11], який вважався одним з найбагатших мешканців Річмонда і залишив Алланам кілька акрів землі. Спадок оцінювався в близько $750 000. Влітку 1825 року, Аллан відсвяткував збільшення своїх статків придбанням двоповерхового цегляного будинку, що мав назву «Молдавія»[12]. Можливо, По був заручений з Сарою Ельмірою Ройстер перш ніж у лютому 1826 року його прийняли до Університету Вірджинії, де він мав вивчати мови[13][14]. Навчальний заклад, на початку був створений на ідеалах свого засновника, Томаса Джефферсона. Були встановлені жорсткі правила, щодо азартних ігор, коней, зброї, тютюну і алкоголю, але вони в більшості випадків ігнорувалися. Джефферсон впровадив систему студентського самоврядування, згідно з якою студенти могли самостійно обирати предмети і доповідати про всі порушення дисципліни на факультеті. Єдина в своєму роді система все ще знаходилася в повному безладі і в університеті був високий відсоток студентів, що самі покидали навчання[15] . Під час свого перебування там По порвав із Сарою і постійно конфліктував з прийомним батьком через гральні борги[16]. Едгар По заявив, що Джон Аллан надає йому недостатньо коштів для оплати занять та гуртожитку. Аллан вислав додаткові гроші, але й борги По збільшилися. Після року навчання Едгар По покидає університет, відчуваючи, що на нього ніхто не чекає у Річмонді (особливо після того як його кохана Сара вийшла заміж за Александера Шелтона), він у квітні 1827 року відправляється до Бостона, по дорозі перебиваючись заробітками як клерк або журналіст, у якийсь момент письменник починає використовувати псевдонім Анрі Ле Реннет[17][18].