Русским ренессансом («культурным возрождением начала 20 века») назвал новую художественную эпоху русский философ Николай Бердяев. Подтвердите или опровергните это утверждение, опираясь на факты литературно-общественной жизни рубежа 19-20 веко
Олівер Баррет навчається в Гарварді й має в навчальному закладі практично найкращу успішність. Походить він з дуже заможної сім’ї аристократів. Він любить ходити до бібліотеки Редкліффського коледжу, де і знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Дженніфер Кавіллері. Дівчина з простої родини переселенців, навчається в Редкліффському коледжі. Не зважаючи на абсолютно різний соціальний статус, ці двоє молодих людей стають парою.
Коли навчання в коледжі лишилося позаду, закохані приймають рішення взяти шлюб, хоча батько Олівера не дає благословення на такий союз. Він ставить синові ультиматум: якщо він одружиться, то не отримає жодних коштів від нього. Син зробив, як вважав за потрібне.
Весільна церемонія скромна, проте повна тепла, веселощів та кохання. Не маючи ніякого фінансового підґрунтя для майбутнього життя, молодята працюють на різній, зовсім не престижній, роботі.
Дженні влаштовується викладати до приватної школи, але заробітна плата там невисока. Живуть чоловік та жінка в убогій квартирці, яка є їм доступною за коштами. Вони відмовляють собі абсолютно в усьому, проте їхні стосунки стають все міцнішими, а кохання тільки розпалюється.
Після отримання диплома Олівер отримує багато пропозицій щодо працевлаштування, оскільки він один з трьох найкращих студентів навчального закладу. Та кілька за на роботу він відхиляє, оскільки шукає місце, на якому відразу буде отримувати гідну зарплатню, аби забезпечити безбідне життя для Дженні. Він починає працювати в хорошій юридичній конторі в місті Нью-Йорк. Життя налагоджується, любов між чоловіком та жінкою ще більш зміцніла. Вони вже готові до народження дитини та мріють про маленького сина, та Дженні не вдається завагітніти. Вони звертаються до лікарів, аби дізнатися причину цього. Чоловік та жінка проходять обстеження, і Олівера повідомляють, що його дружина має невиліковні форму лейкемії й невдовзі помре.
Олівер послухав пораду медиків та робив вигляд, що нічого не сталося, не повідомляючи Дженні про її стан, проте скоро її самопочуття погіршилося і їй все розповіли. Часу лишилося зовсім мало…
Для полегшення стану хворої дружини Олівер просить грошей у батька, з яким багато часу не спілкувався. Проте він не каже правду про те, на які цілі взяв кошти. Вже перебуваючи на лікарняному ліжку, жінка обговорює зі своїм батьком процедуру поховання. Потім залишається наодинці з чоловіком та звертається до нього з проханням налагодити стосунки з батьком, а ще бути з нею до останньої миті та не винуватити себе в тому, що має статися і неодмінно станеться…
Коли батько Олівера зрозумів для чого його син брав у нього гроші, то відразу вирушив у Нью-Йорк. Він приїхав відразу після смерті Дженні. В лікарняних стінах батько та син помирилися.
Тарас Бульба» рассказывает о суровых нравах, тяжелой жизни и героической борьбе казаков Запорожской Сечи с иноземными народами (поляками и турками). По своему жанру произведение тяготеет к историческому повествованию, хотя события, описанные в ней, являются вымышленными.
Образы главных героев: Тараса Бульбы, и его сыновей — во многом собирательны. Сам Бульба и его старший сын Остап являются символами мужественности, доблести и казацкой чести, а образ Андрия олицетворяет предательство и отречение от христианской веры.
Большую часть времени запорожские казаки проводили в военных походах, и потому многих из них ждала гибель от рук врага. Не избежал такой трагической участи и Тарас Бульба, а также его сын Остап.
Остап первым попадает в плен к полякам. Казнят молодого человека прямо на глазах отца, который инкогнито присутствует на городской площади. Остап поистине героически встречает свою смерть: он первым всходит на эшафот «небоязливо, не угрюмо, но с какою-то тихою горделивостию» и стоически, словно «исполин», выдерживает «все терзания и пытки».
Перед смертью у молодого казака есть лишь одно желание — видеть «твердого мужа», который смог бы «освежить» его разумным словом и «утешить» при кончине. Именно поэтому Остап взывает к своему отцу: «Батько! где ты! слышишь ли ты все это?». И, получив желаемый ответ: «Слышу!» — храбрый казак умирает с достоинством.
Смерть сына очень ожесточает Тараса Бульбу и заставляет его воспылать жаждой мести. Запорожец со своим войском «гуляет» по всей Польше и в каждом селении утраивает страшные «поминки по Остапе». В результате польское правительство направляет пять полков для поимки именно Бульбы. В такой ситуации силы казаков и поляков, конечно же, оказываются неравными, и Тарас попадает в плен, а его боевым товарищам приходится бегством.
Старый казак, так же как и его сын, встречает смерть с высоко поднятой головой. Во время того, как поляки разжигают под ним костер, он кричит запорожцам и подсказывает им путь ко Своим поведением Бульба еще раз доказывает врагам, насколько сильна сила духа русского народа.
Совершенно иным образом на фоне почетной гибели отца и старшего брата выглядит смерть Андрия. Его убивает сам Тарас Бульба за то, что юноша увлекся прекрасной полячкой и ради ее любви предал свой народ и свою веру. По мнению Бульбы, и большинства других запорожцев, смерть является единственным справедливым наказанием за подобный поступок, и потому Тарас сам вершит это жестокое правосудие.
Таким образом, три различные судьбы и три различные смерти мы видим в повести Гоголя. Конечно же, героическая гибель Тараса Бульбы и Остапа заставляет нас восхищаться силой духа, храбростью и преданностью этих людей своим идеалам. Но и смерть Андрия вызывает множество противоречивых эмоций. Безусловно, его предательство и переход на сторону врага оценивается негативно. В то же время верность этого «пылкого юноши» любимой женщине, и та молчаливая покорность, с которой Андрий принимает свою смерть, заставляют нас проникнуться симпатией к молодому человеку и искренне сожалеть о его печальной судьбе.
см. также:
Другие сочинения по произведению Тарас Бульба, Гоголь
Характеристики главных героев произведения Тарас Бульба, Гоголь
Олівер Баррет навчається в Гарварді й має в навчальному закладі практично найкращу успішність. Походить він з дуже заможної сім’ї аристократів. Він любить ходити до бібліотеки Редкліффського коледжу, де і знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Дженніфер Кавіллері. Дівчина з простої родини переселенців, навчається в Редкліффському коледжі. Не зважаючи на абсолютно різний соціальний статус, ці двоє молодих людей стають парою.
Коли навчання в коледжі лишилося позаду, закохані приймають рішення взяти шлюб, хоча батько Олівера не дає благословення на такий союз. Він ставить синові ультиматум: якщо він одружиться, то не отримає жодних коштів від нього. Син зробив, як вважав за потрібне.
Весільна церемонія скромна, проте повна тепла, веселощів та кохання. Не маючи ніякого фінансового підґрунтя для майбутнього життя, молодята працюють на різній, зовсім не престижній, роботі.
Дженні влаштовується викладати до приватної школи, але заробітна плата там невисока. Живуть чоловік та жінка в убогій квартирці, яка є їм доступною за коштами. Вони відмовляють собі абсолютно в усьому, проте їхні стосунки стають все міцнішими, а кохання тільки розпалюється.
Після отримання диплома Олівер отримує багато пропозицій щодо працевлаштування, оскільки він один з трьох найкращих студентів навчального закладу. Та кілька за на роботу він відхиляє, оскільки шукає місце, на якому відразу буде отримувати гідну зарплатню, аби забезпечити безбідне життя для Дженні. Він починає працювати в хорошій юридичній конторі в місті Нью-Йорк. Життя налагоджується, любов між чоловіком та жінкою ще більш зміцніла. Вони вже готові до народження дитини та мріють про маленького сина, та Дженні не вдається завагітніти. Вони звертаються до лікарів, аби дізнатися причину цього. Чоловік та жінка проходять обстеження, і Олівера повідомляють, що його дружина має невиліковні форму лейкемії й невдовзі помре.
Олівер послухав пораду медиків та робив вигляд, що нічого не сталося, не повідомляючи Дженні про її стан, проте скоро її самопочуття погіршилося і їй все розповіли. Часу лишилося зовсім мало…
Для полегшення стану хворої дружини Олівер просить грошей у батька, з яким багато часу не спілкувався. Проте він не каже правду про те, на які цілі взяв кошти. Вже перебуваючи на лікарняному ліжку, жінка обговорює зі своїм батьком процедуру поховання. Потім залишається наодинці з чоловіком та звертається до нього з проханням налагодити стосунки з батьком, а ще бути з нею до останньої миті та не винуватити себе в тому, що має статися і неодмінно станеться…
Коли батько Олівера зрозумів для чого його син брав у нього гроші, то відразу вирушив у Нью-Йорк. Він приїхав відразу після смерті Дженні. В лікарняних стінах батько та син помирилися.
Тарас Бульба» рассказывает о суровых нравах, тяжелой жизни и героической борьбе казаков Запорожской Сечи с иноземными народами (поляками и турками). По своему жанру произведение тяготеет к историческому повествованию, хотя события, описанные в ней, являются вымышленными.
Образы главных героев: Тараса Бульбы, и его сыновей — во многом собирательны. Сам Бульба и его старший сын Остап являются символами мужественности, доблести и казацкой чести, а образ Андрия олицетворяет предательство и отречение от христианской веры.
Большую часть времени запорожские казаки проводили в военных походах, и потому многих из них ждала гибель от рук врага. Не избежал такой трагической участи и Тарас Бульба, а также его сын Остап.
Остап первым попадает в плен к полякам. Казнят молодого человека прямо на глазах отца, который инкогнито присутствует на городской площади. Остап поистине героически встречает свою смерть: он первым всходит на эшафот «небоязливо, не угрюмо, но с какою-то тихою горделивостию» и стоически, словно «исполин», выдерживает «все терзания и пытки».
Перед смертью у молодого казака есть лишь одно желание — видеть «твердого мужа», который смог бы «освежить» его разумным словом и «утешить» при кончине. Именно поэтому Остап взывает к своему отцу: «Батько! где ты! слышишь ли ты все это?». И, получив желаемый ответ: «Слышу!» — храбрый казак умирает с достоинством.
Смерть сына очень ожесточает Тараса Бульбу и заставляет его воспылать жаждой мести. Запорожец со своим войском «гуляет» по всей Польше и в каждом селении утраивает страшные «поминки по Остапе». В результате польское правительство направляет пять полков для поимки именно Бульбы. В такой ситуации силы казаков и поляков, конечно же, оказываются неравными, и Тарас попадает в плен, а его боевым товарищам приходится бегством.
Старый казак, так же как и его сын, встречает смерть с высоко поднятой головой. Во время того, как поляки разжигают под ним костер, он кричит запорожцам и подсказывает им путь ко Своим поведением Бульба еще раз доказывает врагам, насколько сильна сила духа русского народа.
Совершенно иным образом на фоне почетной гибели отца и старшего брата выглядит смерть Андрия. Его убивает сам Тарас Бульба за то, что юноша увлекся прекрасной полячкой и ради ее любви предал свой народ и свою веру. По мнению Бульбы, и большинства других запорожцев, смерть является единственным справедливым наказанием за подобный поступок, и потому Тарас сам вершит это жестокое правосудие.
Таким образом, три различные судьбы и три различные смерти мы видим в повести Гоголя. Конечно же, героическая гибель Тараса Бульбы и Остапа заставляет нас восхищаться силой духа, храбростью и преданностью этих людей своим идеалам. Но и смерть Андрия вызывает множество противоречивых эмоций. Безусловно, его предательство и переход на сторону врага оценивается негативно. В то же время верность этого «пылкого юноши» любимой женщине, и та молчаливая покорность, с которой Андрий принимает свою смерть, заставляют нас проникнуться симпатией к молодому человеку и искренне сожалеть о его печальной судьбе.
см. также:
Другие сочинения по произведению Тарас Бульба, Гоголь
Характеристики главных героев произведения Тарас Бульба, Гоголь
Краткое содержание Тарас Бульба, Гоголь
Краткая биография Николая Гоголя
Объяснение:
сделай лучшим ответом