С чем связано появление мифов? в рассказе " Привидение в инженерном замке"

Как барин в церкви лаял.
Жили были охотник и барин. Барин все время всех мужиков называл дураками. Охотник не чего не говорил барину.

Один раз поехал барин в церковь и попался ему на глаза охотник. Подъехал к нему барин и начали они разговаривать. И говорит охотник:
—У меня , барин , собака ощенилась , все кругом просят щенков.
—Оставь мне самых хороших , сказал барин.
—У меня есть те , которые громко лают , и те которые тихо лают. Тебе каких ?
—Которые громко лают.
Тем временем они уже зашли в церковь.
—А каким громким голосом? - спросил охотник.
—А вот таким Гав! Гав! Гав!- залаял барин.
Священник услышал это и рассердился :
—Пошел вон барин из церкви - закричал он.
—Ну что мужики дураки ? - спросил охотник.
—Нет! Нет! Я дурак , они не дураки!

Життя коротке. Людина повинна брати від нього по можливості якнайбільше. Це не значить, звичайно, що треба йти "по головах", посуваючи інших чи "підставляючи ногу".  Проте і відсиджуватися та чекати з моря погоди не слід. Якщо весь час економити, не дозволяти собі ніяких розваг, зміни гардеробу, смачної корисної їжі, можливості робити подарунки близьким людям, то наприкінці життя можна назбирати грошей і опинитися в ситуації Гобсека. Звісно, Бальзак вдався до гіперболи, зображуючи купи гниючого краму і величезні багатства лихваря. Звичайному українцю таке "не світить", але самотність, постійні підозри, озирання навсібіч, поганий апетит, безсоння через можливість утратити все нажите можуть бути забезпечені. 
 Тому я закликаю не повторювати помилок Гобсека, який заради влади над людьми, заради можливості покопирсати у чиємось приватному житті, дізнатися про чужі таємниці та негідні вчинки згубив власну долю. Не варте це все любові, простого людського спілкування, радості материнства чи батьківських відчуттів. Кожен вибирає свій шлях, але треба пам"ятати про застереження митців, які є для нас дороговказом.