Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Десятилетний мальчик Петька отдан в учение к парикмахеру Осипу Абрамовичу. В дешевой парикмахерской он подносит воду, на него постоянно кричат и ругаются хозяин и подмастерья. Его приятелю Николке 13 лет, Николка знает много скверных слов и часто рассказывает Петьке непристойные истории. Окна парикмахерской выходят на улицу, по которой ходят «равнодушные, злые или распущенные» люди, на скамейках спят бездомные, дерутся пьяные. У Петьки не бывает праздников, все его дни похожи друг на друга, его жизнь кажется ему долгим неприятным сном, он все больше худеет, болеет, на лице его появляются морщинки. Петьке очень хочется уехать в другое место. Когда его навещает мать, кухарка Надежда, он постоянно просит её забрать его от Осипа Абрамовича.
Однажды хозяин отпускает Петьку на дачу к господам Надежды. В поезде радостный Петька улыбается пассажирам, интересуется, как едет поезд, улыбается облачкам. За городом Петькины глаза перестают казаться сонными, а морщинки пропадают. Сдружившись с гимназистом Митей, Петька помногу купается, удит рыбу, играет. Однако в конце недели Надежда получает письмо от Осипа Абрамовича, в котором тот требует, чтобы Петька вернулся. Петька падает на землю, плачет, кричит. Мать отвозит мальчика в город, и все начинается сначала. Только по ночам Петька с упоением пересказывает Николке свои дачные приключения.
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Однажды хозяин отпускает Петьку на дачу к господам Надежды. В поезде радостный Петька улыбается пассажирам, интересуется, как едет поезд, улыбается облачкам. За городом Петькины глаза перестают казаться сонными, а морщинки пропадают. Сдружившись с гимназистом Митей, Петька помногу купается, удит рыбу, играет. Однако в конце недели Надежда получает письмо от Осипа Абрамовича, в котором тот требует, чтобы Петька вернулся. Петька падает на землю, плачет, кричит. Мать отвозит мальчика в город, и все начинается сначала. Только по ночам Петька с упоением пересказывает Николке свои дачные приключения.
Выбрать самую суть и будет отзыв.