ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.
Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
ибрагим — герой неоконченного романа а.с.пушкина «арап петра великого» (1827; название редакторское). прототип: абрам петрович, до крещения ибрагим, (ок. 1697-1781), прадед пушкина, сын абиссинского князька, крестник и денщик петра i, учился и служил во франции; в отставку вышел в чине генерал-аншефа армии. «романическая» судьба волновала пушкина в связи с постоянным, на протяжении всей жизни, интересом к эпохе петра i и к своей родословной, причем в образе и. допущена контаминация биографии и другого прадеда поэта — а.п.пушкина. о своем родстве с пушкин упоминает в стихотворениях «юрьеву» (1820), «к языкову» (1824), «как жениться задумал царский арап» (1824), «моя родословная» (1830), в примечании к отдельному изданию первой главы «евгения онегина» (182s), «начале автобиографии» (1830-е письмах. и., питомец и сподвижник петра, получивший европейское образование и воспитание, всецело, но не рабски («царю наперсник, а не раб») предан императору, осознавая грандиозность задуманных им преобразований и глубину его мыслей: «следовать за мыслями великого человека есть наука самая занимательная». даже в вопросах личной жизни, женитьбы он подчиняется его воле. и. противопоставлен родовитому боярству (корсакову, лыкову, патриархальной семье ржевских, представитель которой ю.а.ржевский был прапрадедом пушкина). два мира петровской россии, сторонников реформ и старины, даны пушкиным в восприятии и., которое не во всем совпадает со автора. и. выбран в герои по принципу: «нет пророка в отечестве», он свободен от связей и способен совершать поступки. и.— трагический герой, его хлеб труден и горек. обаятельный образ и. раскрывается со всей полнотой в любви: «от жены я не стану требовать любви, буду довольствоваться ее верностью, а дружбу приобрету постоянной нежностью, доверчивостью и снисхождением». с новаторской смелостью автор изобразил земную и «грешную» страсть как высокое и чистое чувство. пушкин обогатил образ и. собственными чертами: «читаешь словно не об и., а о пушкине» (т.г.цявловская). через соперничество и. и валериана роман должен был изобразить судьбу предков а.с.пушкина. хронологические сдвиги в романе не противоречат реальной картине. образ и. воплощен в.с.высоцким в фильме «сказ про то, как царь петр арапа женил» (1976). вот
ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.
Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
Объяснение:
объяснение:
ибрагим — герой неоконченного романа а.с.пушкина «арап петра великого» (1827; название редакторское). прототип: абрам петрович, до крещения ибрагим, (ок. 1697-1781), прадед пушкина, сын абиссинского князька, крестник и денщик петра i, учился и служил во франции; в отставку вышел в чине генерал-аншефа армии. «романическая» судьба волновала пушкина в связи с постоянным, на протяжении всей жизни, интересом к эпохе петра i и к своей родословной, причем в образе и. допущена контаминация биографии и другого прадеда поэта — а.п.пушкина. о своем родстве с пушкин упоминает в стихотворениях «юрьеву» (1820), «к языкову» (1824), «как жениться задумал царский арап» (1824), «моя родословная» (1830), в примечании к отдельному изданию первой главы «евгения онегина» (182s), «начале автобиографии» (1830-е письмах. и., питомец и сподвижник петра, получивший европейское образование и воспитание, всецело, но не рабски («царю наперсник, а не раб») предан императору, осознавая грандиозность задуманных им преобразований и глубину его мыслей: «следовать за мыслями великого человека есть наука самая занимательная». даже в вопросах личной жизни, женитьбы он подчиняется его воле. и. противопоставлен родовитому боярству (корсакову, лыкову, патриархальной семье ржевских, представитель которой ю.а.ржевский был прапрадедом пушкина). два мира петровской россии, сторонников реформ и старины, даны пушкиным в восприятии и., которое не во всем совпадает со автора. и. выбран в герои по принципу: «нет пророка в отечестве», он свободен от связей и способен совершать поступки. и.— трагический герой, его хлеб труден и горек. обаятельный образ и. раскрывается со всей полнотой в любви: «от жены я не стану требовать любви, буду довольствоваться ее верностью, а дружбу приобрету постоянной нежностью, доверчивостью и снисхождением». с новаторской смелостью автор изобразил земную и «грешную» страсть как высокое и чистое чувство. пушкин обогатил образ и. собственными чертами: «читаешь словно не об и., а о пушкине» (т.г.цявловская). через соперничество и. и валериана роман должен был изобразить судьбу предков а.с.пушкина. хронологические сдвиги в романе не противоречат реальной картине. образ и. воплощен в.с.высоцким в фильме «сказ про то, как царь петр арапа женил» (1976). вот