В III главе повести Гринёв прибывает на место службы. Действие происходит в Белогорской крепости, "в сороках верстах от Оренбурга". Границы эпизода сужаются до деревянного домика коменданта Миронова, в котором разворачиваются основные события. В этой главе Гринёв знакомится с семьёй коменданта, Швабриным и другими участниками будущих событий. Основная идея этого эпизода в том, что через характер героев, который раскрывается в процессе знакомства, становится понятно, как поведёт себя каждый из них при защите крепости: Василиса Егоровна — "прехрабрая дама", Иван Кузьмич "занят службой, солдатушек учит" — они не испугаются Пугачёва, и только Швабрин поступит подло — так же, как он оговорил Машу, выставив её перед Гринёвым "совершенною дурочкою". Основная мысль эпизода раскрывается через образы коменданта крепости Ивана Кузьмича, его жены, Василисы Егоровны, их дочери Маши и Швабрина.
В III главе повести Гринёв прибывает на место службы. Действие происходит в Белогорской крепости, "в сороках верстах от Оренбурга". Границы эпизода сужаются до деревянного домика коменданта Миронова, в котором разворачиваются основные события. В этой главе Гринёв знакомится с семьёй коменданта, Швабриным и другими участниками будущих событий. Основная идея этого эпизода в том, что через характер героев, который раскрывается в процессе знакомства, становится понятно, как поведёт себя каждый из них при защите крепости: Василиса Егоровна — "прехрабрая дама", Иван Кузьмич "занят службой, солдатушек учит" — они не испугаются Пугачёва, и только Швабрин поступит подло — так же, как он оговорил Машу, выставив её перед Гринёвым "совершенною дурочкою". Основная мысль эпизода раскрывается через образы коменданта крепости Ивана Кузьмича, его жены, Василисы Егоровны, их дочери Маши и Швабрина.
З часу
появи комедії "Лихо з розуму" пройшло
більше 170 років, а вона як і раніше свіжа і
цікава для нас, сьогоднішніх читачів і
глядачів. Цікава не тільки живим,
афористичним мовою, а й тим, що герої
п'єси легко впізнаються і в сучасному житті.
якщо
придивитися,
те і зараз можна зустріти чесних,
гарячих людей, сміливо, без забрала
виступають проти життєвих каліцтв, і це
такі люди, як Чацкий, а також їх антиподів
- тихих, вкрадливих кар'єристів,
канцелярських щурів типу Молчалина. Чацкий і
Молчалин - люди одного поколінь, але вони
представляють дві абсолютно різні
громадські угруповання.
В образі
Чацького Грибоєдов втілив риси "нового
людини", демократа, гуманіста,
який виступає проти реакційного суспільства
на захист свободи, освіти, національній
культури.
Молчалін ж
з тими, проти кого направлені
викривальні монологи Чацького, він з
пристосуванцями, чінопочітателямі,
душителями розуму.
Чацкий
представляє століття нинішній і, більш того, вік
майбутній, а тюрмі - представник століття
минулого. Тому діаметрально
протилежно їх світогляд і різні
життєві принципи.
Чацький
гнівно викриває кріпацтво, "грабіжників-багатих",
а тюрмі бачить вище щастя в тому, щоб
"і нагородження брати, і весело пожити". За
думку першого, служити потрібно "справі, а не
особам», не плазуючи, тому що "прислужувати
тошно", а інший веде відверті розмови:
Объяснение:
Підійде?