Літ́ота (грец. λιτότης — простота, помірність) — троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє зменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища.
Гіпе́рбола (грец. ὑπερβολή — перебільшення) — художній зворот очевидного і навмисного перебільшення для посилення та підкреслення думки.
Літота вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марко Вовчок «Сестра»: бабуся «малесенька, ледве од землі видно»).
Літота притаманна народному світосприйманню, зафіксованому у фольклорі (казки «Котигорошко», «Яйце-райце» та ін.), мотивами якого живиться література.
Літ́ота (грец. λιτότης — простота, помірність) — троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє зменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища.
Гіпе́рбола (грец. ὑπερβολή — перебільшення) — художній зворот очевидного і навмисного перебільшення для посилення та підкреслення думки.
Літота вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марко Вовчок «Сестра»: бабуся «малесенька, ледве од землі видно»).
Літота притаманна народному світосприйманню, зафіксованому у фольклорі (казки «Котигорошко», «Яйце-райце» та ін.), мотивами якого живиться література.