Повесть-феерия александра грина «алые паруса» была написана в 1916-1922 годы и является наиболее известным произведением автора. а. с. грин сам прожил нелегкую жизни и своей повестью хотел показать силу мечты. это произведение повествует о жизни девочки по имени ассоль, которая с детства верила в мечту. она родилась и выросла в бедной семье в небольшой деревушке. мать ассоль умерла, когда девочка была совсем маленькой, поэтому она воспитывалась отцом, грозным и замкнутым лонгреном. лонгрен в прошлом был матросом огромного брига, на котором прослужил десять лет. после внезапной смерти жены он был вынужден оставить службу и заняться воспитанием дочери. ассоль росла впечатлительной и мечтательной девушкой с доброй душой. они с отцом жили отчужденно и мало общались с односельчанами. всему виной был один случай. когда местного трактирщика на лодке унесло в море, его видел лонгрен, но и пальцем не пошевелил, чтобы . перед смертью трактирщик рассказал всем о жестокости моряка, но умолчал о том, что сам когда-то не жене лонгрена, которая нуждалась в деньгах и еде. именно из-за этого бедняжка мери отправилась в город заложить обручальное кольцо, а по дороге смертельно простудилась. после этого все односельчане считали лонгрена жестоким, а ассоль и вовсе прослыла полоумной, после встречи с собирателем сказок по имени эгль. тот представился волшебником и рассказал восьмилетней девочке, что однажды за ней приедет красивый и отважный принц на белом корабле с алыми парусами. ассоль поверила в эту и всегда знала, что так и будет. в деревне ее стали обзывать «ассоль корабельная» и подшучивать над ней. однако она не отчаивалась и до конца верила в свою мечту. однажды в лисс причалил корабль смелого моряка и капитана собственного судна артура грэя. во время у берегов каперны грэй наткнулся на спящую в кустах красавицу и влюбился в нее. в подарок он оставил на ее мизинце свое старинное кольцо. в таверне он узнал, что это ассоль, которая все ждет своего принца на корабле с алыми парусами. тогда у грэя созрел план воплотить мечту девушки. увидев поутру кольцо на своем пальце, ассоль уже догадывалась, что ее принц скоро появится. так и получилось. грэй украсил мачту своего корабля алым шелком, нанял бродячих музыкантов и свою команду, что намерен жениться на самой лучшей девушке, которая ждет его с самого детства. на мой взгляд, своим произведением автор хотел сказать, что любому человеку нужна заветная мечта. когда человек чего-то желает всем сердцем, то это обязательно сбывается. более того, а. с. грин хотел показать, что жить можно как в мире реальности, так и в мире мечты.
Краса врятує світ», - кажуть дорослі. якщо це так, то чому ж тоді в казці г. к. андерсена вона ледь не знищила маленького хлопчика? можливо, тому, що краса буває різною. снігова королева вражала оточуючих своєю досконалістю. навіть маленький хлопчик не зміг встояти перед її чарами. хто знає, краса на нього так подіяло, чи осколок з чарівного дзеркала, яка потрапила в його очей, але кай забув всіх: друзів, герду, бабусю. єдине, чого йому хотілося, - бути завжди поруч з прекрасною жінкою, тому що «розумному, чарівного особи він не міг собі уявити». кай жив в крижаному палаці снігової королеви, але він не відчував холоду, оскільки від її поцілунків серце хлопчика перетворився на маленьку крижинку. воно не здатне було відчувати ні болю, ні жалю, ні співчуття. мені здається, що кай любив королеву, а тільки захоплювався нею, підпорядковувався її красі. виявляється, що краса може бути убивчою. снігова королева могла б убити кая, якщо поцілувала його в третій раз. але красуня не хотіла його смерті. вона навіть пообіцяла подарувати каю весь світ і нові ковзани. щоб отримати подарунки і стати володарем самому собі, хлопчик повинен був з крижинок скласти слово «вічність». він був наполегливий, але так і не міг його скласти. мені здається, що це все чари снігової королеви. вона не хотіла відпускати хлопчика від себе, їй потрібно було, щоб нею хтось захоплювався. не зрозуміло, що сталося зі світом, якби їм заволодів бездушний хлопчик. на щастя, герда вчасно знайшла. «він сидів тихий, непорушний і холодний». дівчинка чи від радості, що знайшла друга, то через розчарування, що він зовсім не такий, яким був, заплакала. її гарячі сльози розтопили крижане серце кая. хлопчик заплакав і плакав довго і сильно. скалка з чарівного дзеркала витекла разом зі сльозами. він упізнав герду, згадав друзів, бабусю, красиві троянди. озирнувшись довкола, кай побачив, «як холодно й порожньо» в палаці. все, що його крижаному серцю, виявилося мертвим і непривабливим. так, мертва краса снігової королеви не встояла перед душевною красою маленької дівчинки. вірність у дружбі, готовність до самопожертви, щира радість герди розтопили лід у серці кая. не вірте людям красивим, а вірте щирим.
