Таємничий та загадковий світ символізму завжди приваблював до себе шанувальників літератури, любителів мистецтва та просто цінителів прекрасного. Засновниками та творчими натхненниками символічної поезії були видатні французькі письменники: Шарль Бодлер, Поль Верлен і Артюр Рембо. Їхні неперевершені твори й дотепер вражають читачів своєю глибиною та філософією, налаштовують нас на роздуми, ніби занурюють у паралельний Всесвіт, у якому предмети мають декілька обличь, значень.
Першим, хто вийшов на арену світового модернізму та підкорив серця читачів був Шарль Бодлер. Ця людина поєднувала в собі безліч ролей: починаючи від художника та революціонера, закінчуючи критиком та неординарним письменником. Найбільший резонанс у суспільстві викликала його поетична збірка «Квіти зла». Поміж усіх віршів мене найбільше вразив «Гімн красі». Погляд письменника на те, що люди називають прекрасним, є принципово новим, він відходить від людських забобонів та стереотипів. Бодлер щирий у своєму зізнанні, автор прагне просто насолоджуватися всім, що приносить йому задоволення:
Мені дуже подобається читати твори Шарля,тому до вони мають великий глибокий сенс!
Деревья, деревья, деревья… Под ногами — мох и жухлая трава, над головой — равнодушные, безучастные к человеческой беде облака. А в сердце — холодный, липкий, пронизывающий ужас, заставляющий то бежать сломя голову, то без сил лежать на земле. Вот что, как мне кажется, увидел и почувствовал тринадцатилетний мальчик Васютка, когда понял, что заблудился в бескрайней тайге. Однако главный герой рассказа В. П. Астафьева «Васюткино озеро» совсем не похож на тех людей, которые, попав в трудную ситуацию, падают духом и трусливо ждут собственной смерти. Васютка быстро сумел взять себя в руки, спокойно обдумать свое положение и принять верное решение. Вдумчиво, не суетясь, шел Васютка к своему и удача от него не отвернулась.
Я не знаю, как бы я повел себя на месте этого мужественного мальчика. Я еще не попадал в ситуации, которые требуют от человека не только самообладания, смелости и силы воли, но и многих практических знаний и умений. Однако я теперь точно знаю, что любой может оказаться в положении, где главным его богатством будут те качества и знания, которыми он обладает, и только они могут или помешать остаться Человеком.
Таємничий та загадковий світ символізму завжди приваблював до себе шанувальників літератури, любителів мистецтва та просто цінителів прекрасного. Засновниками та творчими натхненниками символічної поезії були видатні французькі письменники: Шарль Бодлер, Поль Верлен і Артюр Рембо. Їхні неперевершені твори й дотепер вражають читачів своєю глибиною та філософією, налаштовують нас на роздуми, ніби занурюють у паралельний Всесвіт, у якому предмети мають декілька обличь, значень.
Першим, хто вийшов на арену світового модернізму та підкорив серця читачів був Шарль Бодлер. Ця людина поєднувала в собі безліч ролей: починаючи від художника та революціонера, закінчуючи критиком та неординарним письменником. Найбільший резонанс у суспільстві викликала його поетична збірка «Квіти зла». Поміж усіх віршів мене найбільше вразив «Гімн красі». Погляд письменника на те, що люди називають прекрасним, є принципово новим, він відходить від людських забобонів та стереотипів. Бодлер щирий у своєму зізнанні, автор прагне просто насолоджуватися всім, що приносить йому задоволення:
Мені дуже подобається читати твори Шарля,тому до вони мають великий глибокий сенс!
Ці поєзії надихають меня на нові справи.
Деревья, деревья, деревья… Под ногами — мох и жухлая трава, над головой — равнодушные, безучастные к человеческой беде облака. А в сердце — холодный, липкий, пронизывающий ужас, заставляющий то бежать сломя голову, то без сил лежать на земле. Вот что, как мне кажется, увидел и почувствовал тринадцатилетний мальчик Васютка, когда понял, что заблудился в бескрайней тайге. Однако главный герой рассказа В. П. Астафьева «Васюткино озеро» совсем не похож на тех людей, которые, попав в трудную ситуацию, падают духом и трусливо ждут собственной смерти. Васютка быстро сумел взять себя в руки, спокойно обдумать свое положение и принять верное решение. Вдумчиво, не суетясь, шел Васютка к своему и удача от него не отвернулась.
Я не знаю, как бы я повел себя на месте этого мужественного мальчика. Я еще не попадал в ситуации, которые требуют от человека не только самообладания, смелости и силы воли, но и многих практических знаний и умений. Однако я теперь точно знаю, что любой может оказаться в положении, где главным его богатством будут те качества и знания, которыми он обладает, и только они могут или помешать остаться Человеком.