Вишивати рушники — давній український народний звичай.
Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів.
Дослідники стверджують, що в далекому минулому під час язичницьких свят дівчата прикрашали рушниками гілки дерев. Зображувані на рушниках ромби, розетки, квадрати символізували сонце, землю, рослини, їм поклонялись як явищам, які дають життя, оберігають від різних бід, злих сил, страждань.
Мальчику Афоне скучно дома с дедом, который постоянно спит или дремлет. Отец у Афони на войне, а мать целые дни проводит на работе.И вот однажды мальчик увидел, что дед наконец-то проснулся. И они вместе пошли из избы наружу. Так они дошли до пастбища, где дед показал внуку голубой цветок, росший из песка. Внук не понял, что в этом цветке такого важного. Но дед пояснил мальчику, что в нем жизнь, а это главное. Мальчик набрал охапку желтых цветков, из которых делают лекарство, и отнес их в аптеку.
Вишивати рушники — давній український народний звичай.
Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів.
Дослідники стверджують, що в далекому минулому під час язичницьких свят дівчата прикрашали рушниками гілки дерев. Зображувані на рушниках ромби, розетки, квадрати символізували сонце, землю, рослини, їм поклонялись як явищам, які дають життя, оберігають від різних бід, злих сил, страждань.