Вальтер Скотт — одне із найвідоміших імен у світовій літературі.
Свою літературну діяльність він розпочав як автор поем і балад, які зробили його одним із найбільш популярних і улюблених поетів Великобританії. Проте в історію літератури він увійшов насамперед як творець жанру історичного роману. Уперше в світовій літературі Вальтер Скотт створив роман про минуле з погляду сучасності, оцінюючи та досліджуючи минуле на основі досвіду і знань, набутих людством. Саме таким є роман "Айвенго", який відкриває цілий цикл романів з історії Англії на різних етапах. Він розповідає про часи володарювання короля Річарда Левове Серце, про ті далекі й буремні роки, коли Англія ще тільки почала формуватися як держава, зображує національний розбрат, інтриги, що панували у тодішній Англії, політичні міжусобиці, тяжке становище низів. Звичайно, роман пронизує сюжетна лінія кохання та сімейних негараздів. Проте за приватною сімейною ситуацією проступає зіткнення не тільки особистих, а й політичних інтересів, різних суспільних позицій.
Серед цього розбрату, сварок, непорозуміння, жорстокості, безладдя й інтриг яскравим променем висвітлюється образ головного героя роману — Вілфреда Айвенго.
Він належить до шанованого старовинного роду саксів. Батько його — Седрик — справжній патріот, щира, смілива й чесна людина. Незважаючи на те що Айвенго ще дуже молодий, ніхто з його однолітків не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. Айвенго усім серцем покохав леді Ровену — вихованку свого батька, але той мав намір одружити її з Ательстаном Конінсбурзьким, недалеким, тупим нащадком королівського роду, бо хотів поставити його на чолі визвольного руху саксів. Ательстан викликає у багатьох людей недовіру, тому й вирішує Седрик одружити його з останньою представницею роду короля Альфреда — леді Ровеною. Але леді Ровена покохала Айвенго, який відповідав їй взаємністю. І тоді розгніваний Седрик позбавив свого сина Айвенго спадщини й вигнав його з дому. Вілфред стає лицарем, вірно служить королю Річарду, захищає честь короля і його хоробрих воїнів, коли після хрестового походу таємно з'являється у рідному домі в одязі паломника. Від імені Айвенго він приймає виклик від гордовитого, пихатого храмовника Бріана де Буагельберга. Людина виключно чесна й порядна, Айвенго попереджає про небезпеку єврея Ісаака, з яким хотів розправитись. Бріан де Буагельберг і допомагає йому вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Дякуючи Айвенго за порятунок, Ісаак дає йому адресу свого друга, який може забезпечити лицаря конем, спорядженням, щоб той мав змогу взяти участь у лицарському турнірі при Ашбі. Цей турнір збирав усіх найкращих англійських лицарів. Проводився він у присутності принца Джона.
Госпожа Простакова хотела, чтобы ее сын Митрофан занял высокое положение в обществе. Поэтому она нанимает ему учителей. Однако обучение не приносит плоды: Митрофан не хочет узнавать что-то новое. Это лентяй и невежда, который от жизни хочет лишь развлечений. Госпожа Простаковой ничаяла души в сыне , она считала, что образование никому не нужно.
Основной ответ на ваш вопрос :
Молодой дворянин учится только из-за того, что так принято в обществе.
Митрофан необразован, несмотря на то что его пытаются учить некоторые из его учителей. Он не учил ни арифметику, ни слово божье, ни грамматику (какая грамматика, если наш недоросль не знал прилагательное или существительное слово «дверь»?).
Из всех учителей хвалил Митрофанушку только немец Адам Адамыч Вральман по его одной только «говорящей» фамилии понятно почему ( Интересное - то, что у него была самая высокая зарплата ) , да и то из-за того, чтобы на него не сердилась Простакова. Остальные учителя открыто ругали его. Например Цыфиркин: “ Ваше благородие завсегда без дела маяться изволите”. А Митрофан огрызался: “Ну! Давай доску, гарнизона крыса! Задавай же зады”. “ Все зады, ваше благородие. Вить с задами-то век позади остаемся”.
Митрофан ничему не научился, и не думаю, что он хотел этого. Его мать не знает даже о существовании науки как география.
Вальтер Скотт — одне із найвідоміших імен у світовій літературі.
Свою літературну діяльність він розпочав як автор поем і балад, які зробили його одним із найбільш популярних і улюблених поетів Великобританії. Проте в історію літератури він увійшов насамперед як творець жанру історичного роману. Уперше в світовій літературі Вальтер Скотт створив роман про минуле з погляду сучасності, оцінюючи та досліджуючи минуле на основі досвіду і знань, набутих людством. Саме таким є роман "Айвенго", який відкриває цілий цикл романів з історії Англії на різних етапах. Він розповідає про часи володарювання короля Річарда Левове Серце, про ті далекі й буремні роки, коли Англія ще тільки почала формуватися як держава, зображує національний розбрат, інтриги, що панували у тодішній Англії, політичні міжусобиці, тяжке становище низів. Звичайно, роман пронизує сюжетна лінія кохання та сімейних негараздів. Проте за приватною сімейною ситуацією проступає зіткнення не тільки особистих, а й політичних інтересів, різних суспільних позицій.
Серед цього розбрату, сварок, непорозуміння, жорстокості, безладдя й інтриг яскравим променем висвітлюється образ головного героя роману — Вілфреда Айвенго.
Він належить до шанованого старовинного роду саксів. Батько його — Седрик — справжній патріот, щира, смілива й чесна людина. Незважаючи на те що Айвенго ще дуже молодий, ніхто з його однолітків не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. Айвенго усім серцем покохав леді Ровену — вихованку свого батька, але той мав намір одружити її з Ательстаном Конінсбурзьким, недалеким, тупим нащадком королівського роду, бо хотів поставити його на чолі визвольного руху саксів. Ательстан викликає у багатьох людей недовіру, тому й вирішує Седрик одружити його з останньою представницею роду короля Альфреда — леді Ровеною. Але леді Ровена покохала Айвенго, який відповідав їй взаємністю. І тоді розгніваний Седрик позбавив свого сина Айвенго спадщини й вигнав його з дому. Вілфред стає лицарем, вірно служить королю Річарду, захищає честь короля і його хоробрих воїнів, коли після хрестового походу таємно з'являється у рідному домі в одязі паломника. Від імені Айвенго він приймає виклик від гордовитого, пихатого храмовника Бріана де Буагельберга. Людина виключно чесна й порядна, Айвенго попереджає про небезпеку єврея Ісаака, з яким хотів розправитись. Бріан де Буагельберг і допомагає йому вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Дякуючи Айвенго за порятунок, Ісаак дає йому адресу свого друга, який може забезпечити лицаря конем, спорядженням, щоб той мав змогу взяти участь у лицарському турнірі при Ашбі. Цей турнір збирав усіх найкращих англійських лицарів. Проводився він у присутності принца Джона.
Госпожа Простакова хотела, чтобы ее сын Митрофан занял высокое положение в обществе. Поэтому она нанимает ему учителей. Однако обучение не приносит плоды: Митрофан не хочет узнавать что-то новое. Это лентяй и невежда, который от жизни хочет лишь развлечений. Госпожа Простаковой ничаяла души в сыне , она считала, что образование никому не нужно.
Основной ответ на ваш вопрос :Молодой дворянин учится только из-за того, что так принято в обществе.
Митрофан необразован, несмотря на то что его пытаются учить некоторые из его учителей. Он не учил ни арифметику, ни слово божье, ни грамматику (какая грамматика, если наш недоросль не знал прилагательное или существительное слово «дверь»?).
Из всех учителей хвалил Митрофанушку только немец Адам Адамыч Вральман по его одной только «говорящей» фамилии понятно почему ( Интересное - то, что у него была самая высокая зарплата ) , да и то из-за того, чтобы на него не сердилась Простакова. Остальные учителя открыто ругали его. Например Цыфиркин: “ Ваше благородие завсегда без дела маяться изволите”. А Митрофан огрызался: “Ну! Давай доску, гарнизона крыса! Задавай же зады”. “ Все зады, ваше благородие. Вить с задами-то век позади остаемся”.
Митрофан ничему не научился, и не думаю, что он хотел этого. Его мать не знает даже о существовании науки как география.
Объяснение:
По-сути никакого.
Да и всего у него было 3 учителя .