Сделайте отзыв по произведению В.П. Астафьева «Ангел-хранитель» по этому плану: 1) О своих читательских пристрастиях, истории знакомства с данным произведением (укажи автора, название). Общее впечатление от прочитанного произведения. 2) О чём это произведение? (где и когда происходят события, обзор изображенных автором событий, наиболее важные и интересные эпизоды; что произвело самое сильное впечатление…). ВСЕГО 3-5 предложений! не надо подробно пересказывать! 3) Оценка персонажей, их поведения. Кто из героев особенно понравился? Почему? (оцени их качества, их поступки и черты характера) 4)Какова основная мысль произведения? Что хотел сказать автор, создавая книгу? О чем заставляет задуматься это произведение, чему учит? МОЖНО дать оценку данного произведения в сопоставлении с другими произведениями того же автора, с другими произведениями того же жанра и т.д.; высказать намерение продолжить знакомство с его творчеством и т. п.

Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою тараса шевченко “”)  ярема – узагальнений художній образ повстанця-. у передмові до поеми т. шевченко зазначив, що «галайда вполовину видуманий» , а в примітці додав: «… між звенигородкою і вільшаною по старому шляху боровиків хутір і корчма, де б то ярема байстрюк, а потім галайда був … наймитом» . це вказує на те, що образ яреми-наймита, а згодом повстанця- має реальну основу, хоч у його створенні велика роль належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя. ярема постає як типовий образ повстанця-, учасника всенародної війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси народного характеру. він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і прагне помститися їм за всі кривди. це почуття приводить ярему в загін максима залізняка, де він своєю мужньою безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. із наймита, над яким знущається хазяїн-корчмар, ярема перетворюється на грізного месника, стає незламним борцем за народну волю й права. він буває страшний у своєму праведному гніві: «а ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе» .  образи залізняка i гонти надихали шевченка змалку, з тих часів, коли він слухав пiснi кобзарів, у тому числі присвячені колiївщинi. зрозуміло, чому вони постають у поемі зромантизованими та у дечому зiдеалiзованими. «лiта орел, лiта сизий попiд небесами, гуля максим, гуля батько степами, лісами» . i образ, i стиль зображення шевченко запозичує у народної пiснi, підкреслюючи народність залізняка, який: i воює, i гарцює з усієї сили. залізняк замальовується як цiлiсна особистість, що живе лише однією метою, проте це не заважає йому співчувати простим людям (наприклад яремі) i взагалі бути близьким до них, за що називають його «батьком» . він вміє не лише битися, а й вчасно підбадьорити ів, підтримати їхній бойовий дух. його образ – образ улюбленця народу, «громади в сіряках» . ярема, виведений в поемі саме як представник цього народу, символічно стає залiзняковi за сина: придбав максим собi сина на всю україну. хоч нерiдний син ярема, а щира дитина. залізняк – ватажок повстання, патріот, улюбленець народних мас. навіть запорожці, що не дуже довірливо ставляться до старшини, яка взяла участь у повстанні, шанують і уславлюють його: «у нас один старшина – батько максим» . таким батьком виступає залізняк протягом усього повстання. він виявляє високу мужність у бою, особистим прикладом запалює в душах повстанців іскру святого вогню, піднімає їх на боротьбу. це щира душа, яка живе інтересами мас і кровно з ними зв’язана. кобзар волох співає про нього: …наш отаман, орел сизокрилий! нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. родиною йому були , найбільшим багатством – любов і повага товаришів: залізняк – це втілення народного гніву проти панів, непримиренності, нещадності до ворогів.  суворими барвами змальовано івана гонту. головна його риса – почуття обов'язку перед народом, відданість його інтересам. автор навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його характеру – мужність, незалежність, силу волі. приєднавшись до повстанців, узявши в руки «свяченого ножа» , гонта ні перед чим не зупиняється. особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені вбивства гонтою своїх дітей. образ гонти як людини шевченко змальовує в дусі народних традицій. своїх дітей, що стали католиками, він убиває в ім'я того, щоб не було поговору, щоб не було зради. саме цим зумовлені його слова, звернені до мертвих синів: сини мої, сини мої! на ту україну дивіться: ви за неї й я за неї гину.

"Судьба человека"  М.Шолохов

  Цитатный план:

1)Первая послевоенная весна  на Верхнем Дону .
2)Так и идем с ним враздробь, как конь с черепахой.
3)Поначалу жизнь моя была обыкновенная.
4)А тут вот она, война.Провожали меня все четверо моих.
5)Упал, как срезанный, потому что понял, что я- в плену у фашистов.
6)Куда меня только не гоняли за два года плена!
7)Вот что, Соколов, ты - настоящий русский солдат.
8)Надо не одному мне бежать, а прихватить с собою  майора.
тебе, солдат, за дорогой гостинец,дороже двадцати „языков“.
10)Была семья, свой дом, и все рухнуло в единый миг.
11)По ночам стариковские мечтания: как война кончится.
12)Твой сын, капитан Соколов, убит сегодня на батарее.
13)В Урюпинске  я и познакомился с моим новым сынком.
14)Где же твой отец, Ваня?Я - твой отец.
15)Два осиротевших человека, две песчинки,что-то ждет их впереди?