Я уважно прочитав роман про твоє життя і знаю про тебе майже все. На мій погляд, ти – суперечлива, героїчна і в той же час трагічна особистість, незвичайна фігура, втілення найкращих якостей простого народу, його енергійності, стійкості і сміливості у прагненні до своєї мети. Хоча ти і позбавлений користолюбства, але занадто сповнений бажання піднятися вгору і посісти гідне місце у вищому суспільстві попри його відмову прийняти сина тесляра як свого. За пересудами і традиціями ти повинен був залишатися «в пітьмі», але ти не погодився з цим і вирішив помститися.
Чим у Німеччині була університетська наука, тим у Великій Британії - політика. Тож молодого англійця, що покинув засідання палати лордів заради далекої подорожі, цілком можна порівняти з німецьким студентом, який дозволив собі іронізувати щодо гегелівської науки.
Щоправда, аби знехтувати палатою лордів, туди ще треба потрапити... Проте в цьому для деяких англійських юнаків не було жодних проблем: лордами не ставали, а народжувалися (це був спадковий титул, спадкове місце у верхній палаті парламенту).
Джордж Ноел Гордон Байрон народився в Лондоні у сім’ї збіднілих аристократів. У десять років майбутній поет, як старший чоловік у родині, успадкував від діда титул лорда. Батька він утратив у ранньому дитинстві, а старший двоюрідний брат загинув на війні.
Разом з матір’ю Байрон жив у Шотландії, але титул зобов’язував перебувати поблизу родового маєтку в Англії, у місті Ноттінгемі. Один з ранніх творів митця - «Хотів би жити знов у горах...» - саме й пов’язаний з вимушеним прощанням із Шотландією, яку він любив як батьківщину.
Освіту Байрон здобував у закритому навчальному закладі в Харроу. Через непростий характер юнак часто конфліктував з однокласниками. Кульгавий від народження, він глибоко страждав через своє каліцтво, гостро переживав образи. Щоб позбутися почуття меншовартості, поет займався боксом, верховою їздою, плаванням. Згодом численні його шанувальники кульгатимуть лише для того, щоб бути схожими на кумира. У 1805 р. Байрон вступив до Кембриджського університету, де й почав писати вірші.
Я уважно прочитав роман про твоє життя і знаю про тебе майже все. На мій погляд, ти – суперечлива, героїчна і в той же час трагічна особистість, незвичайна фігура, втілення найкращих якостей простого народу, його енергійності, стійкості і сміливості у прагненні до своєї мети. Хоча ти і позбавлений користолюбства, але занадто сповнений бажання піднятися вгору і посісти гідне місце у вищому суспільстві попри його відмову прийняти сина тесляра як свого. За пересудами і традиціями ти повинен був залишатися «в пітьмі», але ти не погодився з цим і вирішив помститися.
Чим у Німеччині була університетська наука, тим у Великій Британії - політика. Тож молодого англійця, що покинув засідання палати лордів заради далекої подорожі, цілком можна порівняти з німецьким студентом, який дозволив собі іронізувати щодо гегелівської науки.
Щоправда, аби знехтувати палатою лордів, туди ще треба потрапити... Проте в цьому для деяких англійських юнаків не було жодних проблем: лордами не ставали, а народжувалися (це був спадковий титул, спадкове місце у верхній палаті парламенту).
Джордж Ноел Гордон Байрон народився в Лондоні у сім’ї збіднілих аристократів. У десять років майбутній поет, як старший чоловік у родині, успадкував від діда титул лорда. Батька він утратив у ранньому дитинстві, а старший двоюрідний брат загинув на війні.
Разом з матір’ю Байрон жив у Шотландії, але титул зобов’язував перебувати поблизу родового маєтку в Англії, у місті Ноттінгемі. Один з ранніх творів митця - «Хотів би жити знов у горах...» - саме й пов’язаний з вимушеним прощанням із Шотландією, яку він любив як батьківщину.
Освіту Байрон здобував у закритому навчальному закладі в Харроу. Через непростий характер юнак часто конфліктував з однокласниками. Кульгавий від народження, він глибоко страждав через своє каліцтво, гостро переживав образи. Щоб позбутися почуття меншовартості, поет займався боксом, верховою їздою, плаванням. Згодом численні його шанувальники кульгатимуть лише для того, щоб бути схожими на кумира. У 1805 р. Байрон вступив до Кембриджського університету, де й почав писати вірші.
Объяснение: