Александр Невский, будучи в 13 веке князем Новгородским, Киевским, Владимирским, оставил след в русской истории заслугами доблестного военачальника, мудрого правителя, умного дипломата, добродетельного человека. Его правление пришлось на время, когда многие русские города были уничтожены полчищами Батыя, а с Запада шла угроза от немецких рыцарей, шведов, литовцев, посягавших на русские территории.
Потому главным достижением правления Александра Невского считаются его ратные победы на Западе с разгромами шведов на Неве, Тевтонского ордена в Ледовом побоище, литовцев у озера Жизца.
Большой заслугой Александра Невского является заключение союза с Ордой, дабы прекратить уничтожение русских городов, возродить русское могущество и впоследствии освободиться от ненавистного ига.
Успешная дипломатия Александра Невского заключению полезных для Руси территориальных и торговых договоров с Норвегией, с Любеком, Готландом и немецкими городами.
Головні герої: Скрудж, його сестра Фен та племінник, привид Марлей, Духи Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» – власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого і Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен.
Ярослав
Александр Невский, будучи в 13 веке князем Новгородским, Киевским, Владимирским, оставил след в русской истории заслугами доблестного военачальника, мудрого правителя, умного дипломата, добродетельного человека. Его правление пришлось на время, когда многие русские города были уничтожены полчищами Батыя, а с Запада шла угроза от немецких рыцарей, шведов, литовцев, посягавших на русские территории.
Потому главным достижением правления Александра Невского считаются его ратные победы на Западе с разгромами шведов на Неве, Тевтонского ордена в Ледовом побоище, литовцев у озера Жизца.
Большой заслугой Александра Невского является заключение союза с Ордой, дабы прекратить уничтожение русских городов, возродить русское могущество и впоследствии освободиться от ненавистного ига.
Успешная дипломатия Александра Невского заключению полезных для Руси территориальных и торговых договоров с Норвегией, с Любеком, Готландом и немецкими городами.
Головні герої: Скрудж, його сестра Фен та племінник, привид Марлей, Духи Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» – власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого і Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен.
Объяснение: