В названии романа Лермонтов использовал слово "герой", но не в значении человека, совершающего героические поступки, а в значении персонажа истории, характера. Печорин, по мнению автора, это персонаж своего времени, человек, в котором отражаются черты целой эпохи. В нем уживались одновременно достоинства и недостатки всего общества: ум, проницательность, веру в судьбу, любовь, зависть, ревность, практичность, рациональность. Возможно, поэтому он не может плыть по течению, он идет против системы, пытаясь отыскать свое место.
На мою думку, Гамлет - переможець. Він зміг виконати свою ціль, хоча й лишився всього. Як кажуть перемоги без втрат не буває.
Ціллю Гамлета було помститися вбивці батька. Він поклявся, що помститься і в нього це вийшло. Новий король, брат старшого Гамлета ( батька самого Гамлета ), наклав отруту на меч й сам помер від цього. Це можна вважати тріумфом. Хоча він лишився всіх: Офелії, матері й власного життя.
На мою думку, Гамлет не міг жити таким життям, яким живуть у Данії він не може і не хоче. Це для нього страшніша – духовна смерть. Тому більш чесним він вважає смерть фізичну, яка є формою протесту проти брехливих законів світу.
Герой-мислитель Гамлет розмірковує над тим, яка життєва позиція для людини більш благородна. Який вибір зробити: підкоритися ударам долі чи боротися, захищаючи свою гідність.
Але парадоксальність ситуації полягає в тому, що герой не може обрати ні те, ні інше. Бо у першому випадку це означає змиритися зі смертю батька й жити в одному замку з людиною, що вбила його, а в іншому – стати злочинцем, бо в даній ситуації це означає помсту. Тому Гамлет замислюється над іншим виходом з ситуації: піти з життя.
Але як ми побачили далі, Гамлет, все ж таки помстився, але через його дію було спричинено багато смертей - матері, й брата Офелії. Да і Офелія померла, через відчай.
В названии романа Лермонтов использовал слово "герой", но не в значении человека, совершающего героические поступки, а в значении персонажа истории, характера. Печорин, по мнению автора, это персонаж своего времени, человек, в котором отражаются черты целой эпохи. В нем уживались одновременно достоинства и недостатки всего общества: ум, проницательность, веру в судьбу, любовь, зависть, ревность, практичность, рациональность. Возможно, поэтому он не может плыть по течению, он идет против системы, пытаясь отыскать свое место.
Объяснение:
На мою думку, Гамлет - переможець. Він зміг виконати свою ціль, хоча й лишився всього. Як кажуть перемоги без втрат не буває.
Ціллю Гамлета було помститися вбивці батька. Він поклявся, що помститься і в нього це вийшло. Новий король, брат старшого Гамлета ( батька самого Гамлета ), наклав отруту на меч й сам помер від цього. Це можна вважати тріумфом. Хоча він лишився всіх: Офелії, матері й власного життя.
На мою думку, Гамлет не міг жити таким життям, яким живуть у Данії він не може і не хоче. Це для нього страшніша – духовна смерть. Тому більш чесним він вважає смерть фізичну, яка є формою протесту проти брехливих законів світу.
Герой-мислитель Гамлет розмірковує над тим, яка життєва позиція для людини більш благородна. Який вибір зробити: підкоритися ударам долі чи боротися, захищаючи свою гідність.
Але парадоксальність ситуації полягає в тому, що герой не може обрати ні те, ні інше. Бо у першому випадку це означає змиритися зі смертю батька й жити в одному замку з людиною, що вбила його, а в іншому – стати злочинцем, бо в даній ситуації це означає помсту. Тому Гамлет замислюється над іншим виходом з ситуації: піти з життя.
Але як ми побачили далі, Гамлет, все ж таки помстився, але через його дію було спричинено багато смертей - матері, й брата Офелії. Да і Офелія померла, через відчай.