Великий Тенгри создал для людей законы и установил государственность. Породил Тенгри земных тенгрии, божества стихии(ветра, снега, дождя, грозы).Эти божества в делах его. Люди посвящают Тенгри самые высокие деревья , стремящиеся кроной достичь неба, и лучших быстрногих скакунов. Супруга Тенгри богиня земли благодетельная Умай покровительствует детям и роженницам, военным походам и всему живому на Земле, всё растёт и плодоносит по воле Умай. В руках она всегда держала золотую чашу, где в освящённом молоке помещались души детей. По её воле поднимаются весенние густые травы и плодится скот. Изображается богиня в виде летящей птицы, преимущественно лебедя. Тюрки переносили её изображение на украшения, орнамент, картины, чтобы она приносила благополучие.
Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.
Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому «справжньою» матір’ю, хоча сама ще не «подорослішала».
Пані Бартолотті не вміє влаштувати свій побут, дати раду грошам, упорядкувати власне життя. Та й про дітей не вміє дбати, тому й запитує в Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати… Тільки завдяки своїй відкритості, щирості та відданості пані гідно справляється з обов’язками матері, дає «фабричній» дитині саме те, чого їй найбільше не вистачає — материнську любов.
Пані Бертолотті – працьовита («Бартолотті і компанія», ручне ткання і ручне плетіння, найкращі килими), мала фантазію (відправити рибок у відпустку, намалювати на нудному одягу яскраві портрети), нежадібна (думаючи, що у посилці 20 кг м’яса, подумки роздовала знайомим).
Пані Бартолотті не любила багатьох слів: «Як слід, як слідо», «щоденно», «порядно», «ввічливо», «сумлінно», вона не зносила ще слів «доцільно», «розважно», «неухильно», повчально», «Пристоймо», «чемно вихована», «по-господарському», «Личить» і «належить». Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.
Великий Тенгри создал для людей законы и установил государственность. Породил Тенгри земных тенгрии, божества стихии(ветра, снега, дождя, грозы).Эти божества в делах его. Люди посвящают Тенгри самые высокие деревья , стремящиеся кроной достичь неба, и лучших быстрногих скакунов. Супруга Тенгри богиня земли благодетельная Умай покровительствует детям и роженницам, военным походам и всему живому на Земле, всё растёт и плодоносит по воле Умай. В руках она всегда держала золотую чашу, где в освящённом молоке помещались души детей. По её воле поднимаются весенние густые травы и плодится скот. Изображается богиня в виде летящей птицы, преимущественно лебедя. Тюрки переносили её изображение на украшения, орнамент, картины, чтобы она приносила благополучие.
Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.
Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому «справжньою» матір’ю, хоча сама ще не «подорослішала».
Пані Бартолотті не вміє влаштувати свій побут, дати раду грошам, упорядкувати власне життя. Та й про дітей не вміє дбати, тому й запитує в Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати… Тільки завдяки своїй відкритості, щирості та відданості пані гідно справляється з обов’язками матері, дає «фабричній» дитині саме те, чого їй найбільше не вистачає — материнську любов.
Пані Бертолотті – працьовита («Бартолотті і компанія», ручне ткання і ручне плетіння, найкращі килими), мала фантазію (відправити рибок у відпустку, намалювати на нудному одягу яскраві портрети), нежадібна (думаючи, що у посилці 20 кг м’яса, подумки роздовала знайомим).
Пані Бартолотті не любила багатьох слів: «Як слід, як слідо», «щоденно», «порядно», «ввічливо», «сумлінно», вона не зносила ще слів «доцільно», «розважно», «неухильно», повчально», «Пристоймо», «чемно вихована», «по-господарському», «Личить» і «належить». Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.