Герой поэмы Твардовского — Василий Теркин — олицетворяет собой весь народ. В нем нашли художественное воплощение русский национальный характер, его существенные черты и качества.
Замысел поэмы и истоки образа ее главного героя относятся еще к довоенному времени, к периоду Финской кампании 1940 г., когда на страницах газеты “На страже Родины” появилась условная, лубочная фигура веселого, удачливого бойца — Васи Теркина, созданная коллективными усилиями.
Весной 1941 г. поэт напряженно работает над главами будущей поэмы, но начало войны отодвигает эти планы.Первая публикация “Василия Теркина” состоялась в газете Западного фронта “Красноармейская правда”, где 4 сентября 1942 г. были напечатаны вступительная главка “От автора” и глава “На привале”. С тех пор и до конца войны главы поэмы публиковались в этой газете, в журналах “Красноармеец” и “Знамя”, а также в других печатных организациях(сообществах).
ответ: Війна… страшне слово… Хоч би скільки книжок було написано про Велику Вітчизняну війну, мабуть ніколи не настане час, коли можна буде стверджувати, що вже досить сказано. Письменники, художники, музиканти звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги народу у цій страшній битві.
В наш час багато людей егоїстів, думають тільки про себе і не бачать себе в масштабах країни, а тим більше планети. Провини за те, що відбувається навкруги, не відчуває майже ніхто. Саме така позиція людини і призводить до війн. Зло процвітає тому, що є безліч байдужих людей, які його не бачать, не хочуть бачити. Почуття вини приніс із війни Твардовський і Белль, Камю і Аполлінер, і Целан. Про єдність людей, про відповідальність кожного за те, що відбувається поряд, говорив і Дж. Донн – англійський поет 17 ст. ( звернення до епіграфу)
Таке ставлення до життя притаманне не кожному, а лише людям високого духовного рівня. Але чи кожен може нести відповідальність за все, що відбувається у світі? Чи це дано тільки обраним? Звичайно, може кожен. Але цьому треба вчитися. Отже, давайте будемо вчитися бути людьми з великої літери.
Герой поэмы Твардовского — Василий Теркин — олицетворяет собой весь народ. В нем нашли художественное воплощение русский национальный характер, его существенные черты и качества.
Замысел поэмы и истоки образа ее главного героя относятся еще к довоенному времени, к периоду Финской кампании 1940 г., когда на страницах газеты “На страже Родины” появилась условная, лубочная фигура веселого, удачливого бойца — Васи Теркина, созданная коллективными усилиями.
Весной 1941 г. поэт напряженно работает над главами будущей поэмы, но начало войны отодвигает эти планы.Первая публикация “Василия Теркина” состоялась в газете Западного фронта “Красноармейская правда”, где 4 сентября 1942 г. были напечатаны вступительная главка “От автора” и глава “На привале”. С тех пор и до конца войны главы поэмы публиковались в этой газете, в журналах “Красноармеец” и “Знамя”, а также в других печатных организациях(сообществах).
ответ: Війна… страшне слово… Хоч би скільки книжок було написано про Велику Вітчизняну війну, мабуть ніколи не настане час, коли можна буде стверджувати, що вже досить сказано. Письменники, художники, музиканти звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги народу у цій страшній битві.
В наш час багато людей егоїстів, думають тільки про себе і не бачать себе в масштабах країни, а тим більше планети. Провини за те, що відбувається навкруги, не відчуває майже ніхто. Саме така позиція людини і призводить до війн. Зло процвітає тому, що є безліч байдужих людей, які його не бачать, не хочуть бачити. Почуття вини приніс із війни Твардовський і Белль, Камю і Аполлінер, і Целан. Про єдність людей, про відповідальність кожного за те, що відбувається поряд, говорив і Дж. Донн – англійський поет 17 ст. ( звернення до епіграфу)
Таке ставлення до життя притаманне не кожному, а лише людям високого духовного рівня. Але чи кожен може нести відповідальність за все, що відбувається у світі? Чи це дано тільки обраним? Звичайно, може кожен. Але цьому треба вчитися. Отже, давайте будемо вчитися бути людьми з великої літери.
Объяснение: