пригодницькі романи відомого шотландського письменника вальтера скотта добре відомі у всьому світі. в його творах гармонійно переплітаються оповіді про реальні історичні події і вигадки, наукові факти і фантазії. у своїх романах вальтер скотт завжди прагнув правдоподібно відобразити мораль, побут і звичаї ійців минулих століть, з’єднати художній вимисел з історичною правдою. один із своїх найкращих романів письменник називає ім’ям доблесного лицаря айвенго.
головний герой роману «айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера седріка ротервудського. ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з хрестового походу, у якому він британського короля ричарда левове серце.
айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. за своє недовге життя айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. через відданість і любов до прекрасної він був позбавлений спадку рідним батьком. через це айвенго був змушений приєднатися до війська короля ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю ричарду левове серце і щиро його підтримує. повернувшись на батьківщину, заради своєї коханої леді ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
при всій своїй мужності айвенго досить романтична і поетична людина. при цьому він розсудливий, адже розуміє, що ії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в ії соціальну справедливість.
айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
з часу написання роману вальтера скотта «айвенго» пройшло вже майже два століття. здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах. доба комп’ютерних технологій і технократії накладає відбиток на серця і розум людей, на їх взаємини і моральні орієнтири. але й досі нетлінними залишаються одвічні людські цінності, які були притаманні і герою роману, славетному лицарю айвенго. адже вірність, відвага, мужність, чесність, почуття людської гідності, шляхетність, готовність до самопожертви заради товариша або рідної країни і сьогодні мають непересічне значення.
книга д. дефо «робинзон крузо» как раз рассказывает о морском путешествии. сам робинзон крузо был моряком. он хотел путешествовать по свету, но родители не пускали его. и тогда он убежал из дома и стал матросом на корабле. с ним происходили самые разные приключения. он попал в плен и был рабом, потом убежал из плена, разбогател и сам стал торговать разными товарами. но особенно мне понравилось, как робинзон жил на необитаемом
острове. однажды корабль, на котором он плыл, разбился во время сильной бури. погибли все, кроме робинзона крузо. а он умел хорошо плавать и не растерялся. он зацепился за бревно и смог доплыть до берега. на острове, куда попал робинзон, никого не было. он не нашел людей, а только диких животных. но робинзон обязательно хотел
остаться в живых, и он, когда проснулся утром на дереве, решил вывезти с корабля все, что там осталось. он забрал разные инструменты, чтобы построить дом, одежду и иголки, еду, которая не пропала в морской воде. и когда робинзон все на плоту на свой остров, он стал там обустраиваться. робинзону на острове не хватало только нескольких вещей. ему хотелось курить, и скоро он смог найти дикий табак, из которого сделал себе сигареты. хуже всего ему было без людей и хлеба. но хлеб
робинзон сумел вырастить из зерен пшеницы, которую нашел на утонувшем корабле. без людей робинзон скучал. ему не с кем было поговорить, некому было . поэтому он записывал свои мысли в дневник, пока не кончились чернила и бумага, а еще приручил попугая и научил его говорить «бедный робин крузо». робинзон обрадовался, когда встретил пятницу. пятницу хотели съесть людоеды, но робинзон крузо его спас, научил говорить по-. робинзон и пятница стали друзьями. теперь на острове было все, чего хотел робинзон, но он скучал по дому, по родным. и через много лет он смог вернуться домой в . в он всем рассказывал о своем путешествии и о жизни на необитаемом острове, но ему не верили. мне понравился робинзон крузо. он умный и много умеет. он сам построил себе дом, варил еду, шил одежду, даже приручал диких животных, хотя был обычным торговцем. он даже сумел сделать лодку и плавал на ней вокруг острова. робинзон всегда знал какие вещи ему могут пригодиться. и, если какой-то корабль разбивался около его острова, он вывозил оттуда все, что ему было нужно. он много работал и хотел вернуться домой, поэтому ему повезло. я считаю, что, если хочешь чего-то добиться в жизни, нужно много работать и мечтать, тогда у тебя все получится, как у робинзона.
пригодницькі романи відомого шотландського письменника вальтера скотта добре відомі у всьому світі. в його творах гармонійно переплітаються оповіді про реальні історичні події і вигадки, наукові факти і фантазії. у своїх романах вальтер скотт завжди прагнув правдоподібно відобразити мораль, побут і звичаї ійців минулих століть, з’єднати художній вимисел з історичною правдою. один із своїх найкращих романів письменник називає ім’ям доблесного лицаря айвенго.
головний герой роману «айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера седріка ротервудського. ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з хрестового походу, у якому він британського короля ричарда левове серце.
айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. за своє недовге життя айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. через відданість і любов до прекрасної він був позбавлений спадку рідним батьком. через це айвенго був змушений приєднатися до війська короля ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю ричарду левове серце і щиро його підтримує. повернувшись на батьківщину, заради своєї коханої леді ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
при всій своїй мужності айвенго досить романтична і поетична людина. при цьому він розсудливий, адже розуміє, що ії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в ії соціальну справедливість.
айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
з часу написання роману вальтера скотта «айвенго» пройшло вже майже два століття. здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах. доба комп’ютерних технологій і технократії накладає відбиток на серця і розум людей, на їх взаємини і моральні орієнтири. але й досі нетлінними залишаються одвічні людські цінності, які були притаманні і герою роману, славетному лицарю айвенго. адже вірність, відвага, мужність, чесність, почуття людської гідності, шляхетність, готовність до самопожертви заради товариша або рідної країни і сьогодні мають непересічне значення.
книга д. дефо «робинзон крузо» как раз рассказывает о морском путешествии. сам робинзон крузо был моряком. он хотел путешествовать по свету, но родители не пускали его. и тогда он убежал из дома и стал матросом на корабле. с ним происходили самые разные приключения. он попал в плен и был рабом, потом убежал из плена, разбогател и сам стал торговать разными товарами. но особенно мне понравилось, как робинзон жил на необитаемом
острове. однажды корабль, на котором он плыл, разбился во время сильной бури. погибли все, кроме робинзона крузо. а он умел хорошо плавать и не растерялся. он зацепился за бревно и смог доплыть до берега. на острове, куда попал робинзон, никого не было. он не нашел людей, а только диких животных. но робинзон обязательно хотел
остаться в живых, и он, когда проснулся утром на дереве, решил вывезти с корабля все, что там осталось. он забрал разные инструменты, чтобы построить дом, одежду и иголки, еду, которая не пропала в морской воде. и когда робинзон все на плоту на свой остров, он стал там обустраиваться. робинзону на острове не хватало только нескольких вещей. ему хотелось курить, и скоро он смог найти дикий табак, из которого сделал себе сигареты. хуже всего ему было без людей и хлеба. но хлеб
робинзон сумел вырастить из зерен пшеницы, которую нашел на утонувшем корабле. без людей робинзон скучал. ему не с кем было поговорить, некому было . поэтому он записывал свои мысли в дневник, пока не кончились чернила и бумага, а еще приручил попугая и научил его говорить «бедный робин крузо». робинзон обрадовался, когда встретил пятницу. пятницу хотели съесть людоеды, но робинзон крузо его спас, научил говорить по-. робинзон и пятница стали друзьями. теперь на острове было все, чего хотел робинзон, но он скучал по дому, по родным. и через много лет он смог вернуться домой в . в он всем рассказывал о своем путешествии и о жизни на необитаемом острове, но ему не верили. мне понравился робинзон крузо. он умный и много умеет. он сам построил себе дом, варил еду, шил одежду, даже приручал диких животных, хотя был обычным торговцем. он даже сумел сделать лодку и плавал на ней вокруг острова. робинзон всегда знал какие вещи ему могут пригодиться. и, если какой-то корабль разбивался около его острова, он вывозил оттуда все, что ему было нужно. он много работал и хотел вернуться домой, поэтому ему повезло. я считаю, что, если хочешь чего-то добиться в жизни, нужно много работать и мечтать, тогда у тебя все получится, как у робинзона.