ответ:Что можно успеть сделать за три дня? Мне всегда казалось, что это очень маленький срок. Но прочитав поэму М. Ю. Лермонтова «Мцыри», я изменил своё мнение.
Главный герой сбегает из монастыря, где он прожил всю свою жизнь. Новый, пугающий, но манящий мир открывается перед юным послушником. Он поражён красотой окружаюней природы, вдохновлён ею.
Горы, поля, парящие в небе птицы, навевают Мцыри воспоминания о родном крае, который он покинул в глубоком детстве.
Беглец движется дальше в поисках своей родины. Впервые в жизни он встречается лицом к лицу с бурей. Грозные картины предстают перед ним, но нет в сердце Мцыри страха.
Напротив, он был бы рад даже «обняться с бурей», потому что чувствует себя счастливым, просто созерцая.
Грузинская девушка, которую герой встречает на своём пути, восхищает его своей гармоничностью. Множество образов возникает в воображении юного послушника при встрече с ней. Он представляет, как жил бы среди людей, близких ему по крови, какую пользу мог бы приносить деревне.
Однако Мцыри чувствует, что у него есть свой путь, которому он неотступно должен следовать.
Є поширена позиція, що в житті відсутній чорне і біле, є тільки сіре, що добро і зло єдині і виконують якусь спільну місію, мало не нав’язану Богом. Про Бога сказано: «Бог є світло і немає в Ньому ніякої темряви». Відразу обмовлюся, що я дотримуюся саме цієї точки зору. Для мене є добро, і воно абсолютне, чисте, не затьмарене, як якась велика сила, дана нам згори. І добро зі злом ніколи не заграє, не кокетує.
У Антона Чижа є чудовий твір «Божественна отрута». У ньому головному герою, детективові, задають питання: у чому сенс боротьби і всієї нашої роботи, якщо найчастіше (майже завжди) зло не землі перемагає? Мене потрясла відповідь – своєю глибиною і простотою:
щоб перемога давалася злу як можна більше дорогою ціною!
Для визначення, що таке добре, а що таке погано, що є добром, а що злом, дуже важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними. Що ж все-таки є добром, а що – злом, з точки зору наукової термінології?
Добро – поняття моральності, що означає навмисне прагнення до безкорисливої ??до ближньому, а також незнайомій людині, тварині і навіть рослині. У життєвому сенсі цей термін відноситься до всього, що отримує у людей позитивну оцінку, або асоціюється зі щастям і радістю.
Зло – поняття моральності, що означає навмисне, умисне, свідоме заподіяння кому-небудь шкоди, збитку, страждань. У життєвому сенсі зло відносять до всього, що отримує у людей негативну оцінку, працюється ними, суперечить правилам моралі.
Добро і зло – протилежності, які заперечують одна одну. У європейській традиції добро зазвичай асоціюють зі світлом, світлим, білим. Зло – з темрявою, темним, чорним. Згідно догматам деяких релігій, добро зі злом розглядаються як автономні сили, провідні у одвічній боротьбі за право панувати в світі. Подібна система поглядів в теології називається дуалізмом.
Проблему добра і зла можна розглядати в самих різних областях, таких як, етика, філософія, релігія, фольклор, але ми зупинимося на темі добра і зла в сучасному світі. Це найбільш поширена тема для розмірковування про те, що ж все-таки є добром і злом з точки зору сучасного суспільства.
Для кожного з нас добро і зло символізує абсолютно різні речі. Для когось перевести стару через дорогу – єдине добро всього його життя, а для когось побудувати безкоштовну школу для дітей-сиріт – дещиця в незліченній низці добрих справ. Злом багато хто вважає вживання алкоголю, куріння, нецензурну лайку. Хтось вважатиме це життя… Як казав Лев Толстой: «- Ми любимо людей за те добро, яке ми їм зробили, і не любимо за те зло, яке ми їм робили!».
Для багатьох людей джерелом добра є церква. «Не сотвори собі кумира», «Возлюби ближнього свого, як самого себе», «Не чини перелюбу» – пам’ятає напам’ять кожен з нас, от тільки питання в тому, що деякі з до церкви, молитви, причастя та інших церковних таїнств намагаються «змити» з себе те зло, яке вони здійснюють із завидною постійністю. Бог, як кажуть, добрий. Він пробачить. Та й взагалі, якщо говорити про церкву, то більшість звертається туди тільки тоді, коли біда.
Поняття про добро і зло мають формуватися в дитинстві. І починається добро саме тоді, коли на світ з’являється дитина. Чисте, світле, воістину добре створення Боже. Виховуючи у дітей прості повсякденні правила поведінки, ми плекаємо моральний кодекс покоління. Надалі на формування доброго і злого у свідомості дитини величезний вплив справляє дитячий сад, потім школа, ВУЗ. Але саме в сім’ї закладаються початкові основи особистості. Сухомлинський стверджує, що «діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, честь і безчестя, людську гідність; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу». Все питання в тому, як зберегти всю цю чистоту і непорочність маленького серця.
Необхідно направляти позитивну енергію на знищення зла як явища. Кожен день, кожну годину, кожну мить. Людина ніколи не стане повністю ідеальною, але це вже інша історія, а зменшувати злі діяння може кожен. Шляхом самопошуку, самовдосконалення, самодисципліни, самореалізації. У кожному слові є корінь «сам», і я вказую на нього не просто так, а метою закликати, і, нарешті, переконати вас у тому, що ніяка церква, суспільство, соціум, батьки, повністю не вплинуть на сприйняття добра і зла, крім нас самих. Саме тут і закінчується зло. Саме в нас з вами. У нашій роботі над собою! Тому бажаю усім вам невичерпної волі і прагнення діяти, виходячи тільки з добрих спонукань!
ответ:Что можно успеть сделать за три дня? Мне всегда казалось, что это очень маленький срок. Но прочитав поэму М. Ю. Лермонтова «Мцыри», я изменил своё мнение.
Главный герой сбегает из монастыря, где он прожил всю свою жизнь. Новый, пугающий, но манящий мир открывается перед юным послушником. Он поражён красотой окружаюней природы, вдохновлён ею.
Горы, поля, парящие в небе птицы, навевают Мцыри воспоминания о родном крае, который он покинул в глубоком детстве.
Беглец движется дальше в поисках своей родины. Впервые в жизни он встречается лицом к лицу с бурей. Грозные картины предстают перед ним, но нет в сердце Мцыри страха.
Напротив, он был бы рад даже «обняться с бурей», потому что чувствует себя счастливым, просто созерцая.
Грузинская девушка, которую герой встречает на своём пути, восхищает его своей гармоничностью. Множество образов возникает в воображении юного послушника при встрече с ней. Он представляет, как жил бы среди людей, близких ему по крови, какую пользу мог бы приносить деревне.
Однако Мцыри чувствует, что у него есть свой путь, которому он неотступно должен следовать.
Объяснение:
У Антона Чижа є чудовий твір «Божественна отрута». У ньому головному герою, детективові, задають питання: у чому сенс боротьби і всієї нашої роботи, якщо найчастіше (майже завжди) зло не землі перемагає? Мене потрясла відповідь – своєю глибиною і простотою:
щоб перемога давалася злу як можна більше дорогою ціною!
Для визначення, що таке добре, а що таке погано, що є добром, а що злом, дуже важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними. Що ж все-таки є добром, а що – злом, з точки зору наукової термінології?
Добро – поняття моральності, що означає навмисне прагнення до безкорисливої ??до ближньому, а також незнайомій людині, тварині і навіть рослині. У життєвому сенсі цей термін відноситься до всього, що отримує у людей позитивну оцінку, або асоціюється зі щастям і радістю.
Зло – поняття моральності, що означає навмисне, умисне, свідоме заподіяння кому-небудь шкоди, збитку, страждань. У життєвому сенсі зло відносять до всього, що отримує у людей негативну оцінку, працюється ними, суперечить правилам моралі.
Добро і зло – протилежності, які заперечують одна одну. У європейській традиції добро зазвичай асоціюють зі світлом, світлим, білим. Зло – з темрявою, темним, чорним. Згідно догматам деяких релігій, добро зі злом розглядаються як автономні сили, провідні у одвічній боротьбі за право панувати в світі. Подібна система поглядів в теології називається дуалізмом.
Проблему добра і зла можна розглядати в самих різних областях, таких як, етика, філософія, релігія, фольклор, але ми зупинимося на темі добра і зла в сучасному світі. Це найбільш поширена тема для розмірковування про те, що ж все-таки є добром і злом з точки зору сучасного суспільства.
Для кожного з нас добро і зло символізує абсолютно різні речі. Для когось перевести стару через дорогу – єдине добро всього його життя, а для когось побудувати безкоштовну школу для дітей-сиріт – дещиця в незліченній низці добрих справ. Злом багато хто вважає вживання алкоголю, куріння, нецензурну лайку. Хтось вважатиме це життя… Як казав Лев Толстой: «- Ми любимо людей за те добро, яке ми їм зробили, і не любимо за те зло, яке ми їм робили!».
Для багатьох людей джерелом добра є церква. «Не сотвори собі кумира», «Возлюби ближнього свого, як самого себе», «Не чини перелюбу» – пам’ятає напам’ять кожен з нас, от тільки питання в тому, що деякі з до церкви, молитви, причастя та інших церковних таїнств намагаються «змити» з себе те зло, яке вони здійснюють із завидною постійністю. Бог, як кажуть, добрий. Він пробачить. Та й взагалі, якщо говорити про церкву, то більшість звертається туди тільки тоді, коли біда.
Поняття про добро і зло мають формуватися в дитинстві. І починається добро саме тоді, коли на світ з’являється дитина. Чисте, світле, воістину добре створення Боже. Виховуючи у дітей прості повсякденні правила поведінки, ми плекаємо моральний кодекс покоління. Надалі на формування доброго і злого у свідомості дитини величезний вплив справляє дитячий сад, потім школа, ВУЗ. Але саме в сім’ї закладаються початкові основи особистості. Сухомлинський стверджує, що «діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, честь і безчестя, людську гідність; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу». Все питання в тому, як зберегти всю цю чистоту і непорочність маленького серця.
Необхідно направляти позитивну енергію на знищення зла як явища. Кожен день, кожну годину, кожну мить. Людина ніколи не стане повністю ідеальною, але це вже інша історія, а зменшувати злі діяння може кожен. Шляхом самопошуку, самовдосконалення, самодисципліни, самореалізації. У кожному слові є корінь «сам», і я вказую на нього не просто так, а метою закликати, і, нарешті, переконати вас у тому, що ніяка церква, суспільство, соціум, батьки, повністю не вплинуть на сприйняття добра і зла, крім нас самих. Саме тут і закінчується зло. Саме в нас з вами. У нашій роботі над собою! Тому бажаю усім вам невичерпної волі і прагнення діяти, виходячи тільки з добрих спонукань!