Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.
Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому «справжньою» матір’ю, хоча сама ще не «подорослішала».
Пані Бартолотті не вміє влаштувати свій побут, дати раду грошам, упорядкувати власне життя. Та й про дітей не вміє дбати, тому й запитує в Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати… Тільки завдяки своїй відкритості, щирості та відданості пані гідно справляється з обов’язками матері, дає «фабричній» дитині саме те, чого їй найбільше не вистачає — материнську любов.
Пані Бертолотті – працьовита («Бартолотті і компанія», ручне ткання і ручне плетіння, найкращі килими), мала фантазію (відправити рибок у відпустку, намалювати на нудному одягу яскраві портрети), нежадібна (думаючи, що у посилці 20 кг м’яса, подумки роздовала знайомим).
Пані Бартолотті не любила багатьох слів: «Як слід, як слідо», «щоденно», «порядно», «ввічливо», «сумлінно», вона не зносила ще слів «доцільно», «розважно», «неухильно», повчально», «Пристоймо», «чемно вихована», «по-господарському», «Личить» і «належить». Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.
Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.
Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому «справжньою» матір’ю, хоча сама ще не «подорослішала».
Пані Бартолотті не вміє влаштувати свій побут, дати раду грошам, упорядкувати власне життя. Та й про дітей не вміє дбати, тому й запитує в Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати… Тільки завдяки своїй відкритості, щирості та відданості пані гідно справляється з обов’язками матері, дає «фабричній» дитині саме те, чого їй найбільше не вистачає — материнську любов.
Пані Бертолотті – працьовита («Бартолотті і компанія», ручне ткання і ручне плетіння, найкращі килими), мала фантазію (відправити рибок у відпустку, намалювати на нудному одягу яскраві портрети), нежадібна (думаючи, що у посилці 20 кг м’яса, подумки роздовала знайомим).
Пані Бартолотті не любила багатьох слів: «Як слід, як слідо», «щоденно», «порядно», «ввічливо», «сумлінно», вона не зносила ще слів «доцільно», «розважно», «неухильно», повчально», «Пристоймо», «чемно вихована», «по-господарському», «Личить» і «належить». Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.
1. мери отправилась к меннерсу, чтобы занять немного денег - она недавно родила дочь, а расходы на лечение оказались слишком большими.
2. его жена умерла, оставив дочь. лонгрен вернулся, чтобы воспитывать маленькую ассоль
3. делал игрушки из дерева и продавал их
4. молва о том, что моряк виноват в гибели лавочника меннерса распространилась и лонгрен с дочерью, ассоль, стали в посёлке изгоями.
5. лонгрен отплатил меннерсу за смерть жены, не придя ему на во время шторма. меннерс умер.
6. пушто меннерс в своё время не жене лонгрена
7. грин наказывает его одиночеством, которое скрашивается присутствием дочери
Объяснение: