Жүніс Сахиев 1950 жылы 1 наурызда Оңтүстік Қазақстан облысы, Бәйдібек ауданы, Алмалы ауылында туған.
Еңбек жолын байланысшы болып бастаған. 1966–1972 жж. телеграфшы, Алматы қаласы автоматты телефон стансасының жөндеушісі, қысқа толқында жұмыс жасайтын радиостансаларда радист, Қазақ КСР Гидроқызметінде ауа райын бақылаушы болды. Қазақ мемлекеттік университетін бітірген (1977). 1977–1980 жж. мерзімді ба зде аудармашылық қызмет жасады. 1980–1986 жж. «Рауан» ба редакторы, 1986–1988 жж. Қазақ КСР Баспа, полиграфия және кітап саудасы істері жөніндегі мемлекеттік комитетінде аға редактор, 1988–1999 жж. «Қазақ энциклопедиясы» бас редакциясында редактор, аға редактор, жетекші ғылыми редактор, бөлім меңгерушісі. Астрономия-геодезия қоғамының толық мүшесі (1990).
«Кеңістік көшпенділері» сериясымен «Тіршілік ұясы» (1983), «Борыш» (1987), «Шеңбердің түйісуі» (1991), «Көктен келген көшпенділер» (1999), «Марстан шыққан жаңғырық» (2002), «Қимайтын әлем» (2003), «Шолпанға көшкен ауыл» (2004), «Космотарих куәсі» (2006), «Су әлемінің саздары» (2008), «Жасампаздық қиырында» (2009) атты ғылыми-фантастикалық романдары жарық көрді. С.М.Дагаев пен В.М.Чаругиннің 9–11 сыныптарға арналған «Астрофизика» (1994; 2-бас. 1996; 3-бас. 1999), Е.П.Левитанның «Астрономия» (1998) кітаптарын қазақ тіліне аударды. «Шеңбердің түйісуі» кітабы үшін Қазақстан Жазушылар одағының О.Жандос атындағы әдеби сыйлығының лауреаты болды (1994).
чудова книга даніеля дефо, якої зачитуються вже протягом декількох століть. оригінальна назва твору звучить, як анотація всій книзі «життя і дивовижні пригоди робінзона крузо, моряка з йорка, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів америки, біля гирла річки оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якого весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим. »: -)
страшно навіть уявити себе в подібній ситуації. мимоволі задаєшся питанням: "а я б змогла вижити? " ось герой даніеля дефо зміг.
я думаю, що по-перше, робінзон зміг вижити на острові завдяки своїм знанням, умінням, досвідом, накопиченим в тому житті, що передувала корабельної аварії. завдяки їм він зміг використовувати всі ресурси, наявні на острові і вилучені з корабля, для створення більш комфортних умов існування в дикій природі.
по-друге, завдяки своєму стійкому характеру, який дозволив робінзону крузо в такій важкій ситуації не втратити самовладання, не піддатися паніці, не впасти у відчай, в депресію, а шукати, боротися, виживати на цьому злощасному острові.
по-третє, постійна праця, який не давав йому знову ж відволіктися на сумні думи. робінзон суворий по відношенню до себе, не дає собі ні хвилини послаблення. він будує будинок, розводить кіз, ходить на полювання, , обробляє землю, садить ячмінь, шиє собі одяг, взуття, ліпить посуд,
по-четверте, віра в краще, в бога, в якого до подорожі герой не вірив, бажання жити і надія на якнайшвидше повернення додому.
і знову в голові це питання: "змогла б я так? " напевно, про це точно не дізнаєшся, поки не спробуєш. а пробувати чомусь не хочеться!
Жүніс Сахиев 1950 жылы 1 наурызда Оңтүстік Қазақстан облысы, Бәйдібек ауданы, Алмалы ауылында туған.
Еңбек жолын байланысшы болып бастаған. 1966–1972 жж. телеграфшы, Алматы қаласы автоматты телефон стансасының жөндеушісі, қысқа толқында жұмыс жасайтын радиостансаларда радист, Қазақ КСР Гидроқызметінде ауа райын бақылаушы болды. Қазақ мемлекеттік университетін бітірген (1977). 1977–1980 жж. мерзімді ба зде аудармашылық қызмет жасады. 1980–1986 жж. «Рауан» ба редакторы, 1986–1988 жж. Қазақ КСР Баспа, полиграфия және кітап саудасы істері жөніндегі мемлекеттік комитетінде аға редактор, 1988–1999 жж. «Қазақ энциклопедиясы» бас редакциясында редактор, аға редактор, жетекші ғылыми редактор, бөлім меңгерушісі. Астрономия-геодезия қоғамының толық мүшесі (1990).
«Кеңістік көшпенділері» сериясымен «Тіршілік ұясы» (1983), «Борыш» (1987), «Шеңбердің түйісуі» (1991), «Көктен келген көшпенділер» (1999), «Марстан шыққан жаңғырық» (2002), «Қимайтын әлем» (2003), «Шолпанға көшкен ауыл» (2004), «Космотарих куәсі» (2006), «Су әлемінің саздары» (2008), «Жасампаздық қиырында» (2009) атты ғылыми-фантастикалық романдары жарық көрді. С.М.Дагаев пен В.М.Чаругиннің 9–11 сыныптарға арналған «Астрофизика» (1994; 2-бас. 1996; 3-бас. 1999), Е.П.Левитанның «Астрономия» (1998) кітаптарын қазақ тіліне аударды. «Шеңбердің түйісуі» кітабы үшін Қазақстан Жазушылар одағының О.Жандос атындағы әдеби сыйлығының лауреаты болды (1994).
Материалды көшіріп жариялау үшін редакцияның немесе автордың жазбаша, ауызша рұқсаты қажет және «Әдебиет порталына» гиперсілтеме берілуі тиіс. Авторлық құқық сақталмаған жағдайда ҚР Авторлық құқық және сабақтас құқықтар туралы заңымен қорғалады. Эл. пошта: [email protected] 8 (7172) 79 82 06 (ішкі – 112) © adebiportal.kz
https://adebiportal.kz/kz/authors/view/1534
Объяснение:
ответ:
объяснение:
чудова книга даніеля дефо, якої зачитуються вже протягом декількох століть. оригінальна назва твору звучить, як анотація всій книзі «життя і дивовижні пригоди робінзона крузо, моряка з йорка, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів америки, біля гирла річки оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якого весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим. »: -)
страшно навіть уявити себе в подібній ситуації. мимоволі задаєшся питанням: "а я б змогла вижити? " ось герой даніеля дефо зміг.
я думаю, що по-перше, робінзон зміг вижити на острові завдяки своїм знанням, умінням, досвідом, накопиченим в тому житті, що передувала корабельної аварії. завдяки їм він зміг використовувати всі ресурси, наявні на острові і вилучені з корабля, для створення більш комфортних умов існування в дикій природі.
по-друге, завдяки своєму стійкому характеру, який дозволив робінзону крузо в такій важкій ситуації не втратити самовладання, не піддатися паніці, не впасти у відчай, в депресію, а шукати, боротися, виживати на цьому злощасному острові.
по-третє, постійна праця, який не давав йому знову ж відволіктися на сумні думи. робінзон суворий по відношенню до себе, не дає собі ні хвилини послаблення. він будує будинок, розводить кіз, ходить на полювання, , обробляє землю, садить ячмінь, шиє собі одяг, взуття, ліпить посуд,
по-четверте, віра в краще, в бога, в якого до подорожі герой не вірив, бажання жити і надія на якнайшвидше повернення додому.
і знову в голові це питання: "змогла б я так? " напевно, про це точно не дізнаєшся, поки не спробуєш. а пробувати чомусь не хочеться!