Не смейте забывать учителей. Они о нас тревожатся и помнят, И в тишине задумавшихся комнат Ждут наших возвращений и вестей. Им не хватает этих встреч нечастых, И, сколько бы ни миновало лет, Слагается учительское счастье Из наших ученических побед! А мы порой так равнодушны к ним, Под Новый год не шлем им поздравлений. И в суете, и попросту из лени, Не пишем, не заходим, не звоним! Не смейте забывать учителей! Ведь лучшее все в нас от их усилий, Учителями славится Россия! Ученики приносят славу ей! Не смейте забывать учителей!
1.«Він перебував у безтурботному стані шоку. Йому здавалося, що розум відокремився від його тіла і вільно плаває в повітрі. Усі турботи, почуття, страхи залишилися в тілі: розум був вільний».
2.«Він озирнувся і побачив біля себе невелику тварину, розміром з білку, але з темно-зеленим хутром. Коли тварина наблизилася, Кліві помітив, що в неї немає ані очей, ані вух».
3. «З’явився інший звір, що розмірами й формою тіла нагадував великого вовка, але також зеленого кольору. У цього звіра теж не було ані очей, ані вух. Натомість були могутні ікла».
4.«Позаду він почув низьке гарчання і озирнувся. Метрів за п’ятнадцять від нього стояла істота, схожа на пантеру – жовто-буру пантеру також без очей і без вух».
5.«Що таке справжні негаразди Лірой Кліві зрозумів, коли спрямував свій поштоліт-243 крізь некоонізоване зоряне скупчення Сергон. У цій зоряній групі не було колоній, а решту подробиць пропонувалося шукати на карті кисневих світів. Що там було, окрім кисню, ніхто не знав»
6.«Сліпий полює на сліпого, подумав Кліві, і це видалося йому глибокою вічною істиною. Потім він побачив, як білка дрібно затремтіла: вовк крутнувся на місці, стрибнув і за три ковтки її проковтнув».
7.«Пантера замахнулася на нього лапою. Він спробував бігти, перечепився об вовка і впав. Пантера загарчала біля його вуха, і тут Кліві зрозумів, що він – труп».
8.«Кліві з останніх сил намагався не втратити свідомість, хоча йому здавалося, що всі кістки його тіла поламані».
9.«Над ним повільно, легко балансуючи гігантськими крилами, проплив птах. Один раз він пірнув, немов провалився в яму, але одразу знову злетів. Птах разюче нагадував стерв’ятника».
10.«Маленька пташка сілай ому на плече».
11.«Борсаючись під вовками, Кліві відчув новий приплив натхнення. Він уявив себе змією – дуже швидкою, зі смертоносним жалом і отруйними зубами, здатними миттю обірвати вовче життя. Вовки одразу відскочили. Кліві засичав і вигнув свою позбавлену кісток шию».
12.«Кліві відчув, як корабель відривається від землі, і зрозумів, що назавжди залишає планету З-М-22. Хитаючись, він підійшов до ілюмінатора і поглянув на зелену поверхню».
Они о нас тревожатся и помнят,
И в тишине задумавшихся комнат
Ждут наших возвращений и вестей.
Им не хватает этих встреч нечастых,
И, сколько бы ни миновало лет,
Слагается учительское счастье
Из наших ученических побед!
А мы порой так равнодушны к ним,
Под Новый год не шлем им поздравлений.
И в суете, и попросту из лени,
Не пишем, не заходим, не звоним!
Не смейте забывать учителей!
Ведь лучшее все в нас от их усилий,
Учителями славится Россия!
Ученики приносят славу ей!
Не смейте забывать учителей!
1.«Він перебував у безтурботному стані шоку. Йому здавалося, що розум відокремився від його тіла і вільно плаває в повітрі. Усі турботи, почуття, страхи залишилися в тілі: розум був вільний».
2.«Він озирнувся і побачив біля себе невелику тварину, розміром з білку, але з темно-зеленим хутром. Коли тварина наблизилася, Кліві помітив, що в неї немає ані очей, ані вух».
3. «З’явився інший звір, що розмірами й формою тіла нагадував великого вовка, але також зеленого кольору. У цього звіра теж не було ані очей, ані вух. Натомість були могутні ікла».
4.«Позаду він почув низьке гарчання і озирнувся. Метрів за п’ятнадцять від нього стояла істота, схожа на пантеру – жовто-буру пантеру також без очей і без вух».
5.«Що таке справжні негаразди Лірой Кліві зрозумів, коли спрямував свій поштоліт-243 крізь некоонізоване зоряне скупчення Сергон. У цій зоряній групі не було колоній, а решту подробиць пропонувалося шукати на карті кисневих світів. Що там було, окрім кисню, ніхто не знав»
6.«Сліпий полює на сліпого, подумав Кліві, і це видалося йому глибокою вічною істиною. Потім він побачив, як білка дрібно затремтіла: вовк крутнувся на місці, стрибнув і за три ковтки її проковтнув».
7.«Пантера замахнулася на нього лапою. Він спробував бігти, перечепився об вовка і впав. Пантера загарчала біля його вуха, і тут Кліві зрозумів, що він – труп».
8.«Кліві з останніх сил намагався не втратити свідомість, хоча йому здавалося, що всі кістки його тіла поламані».
9.«Над ним повільно, легко балансуючи гігантськими крилами, проплив птах. Один раз він пірнув, немов провалився в яму, але одразу знову злетів. Птах разюче нагадував стерв’ятника».
10.«Маленька пташка сілай ому на плече».
11.«Борсаючись під вовками, Кліві відчув новий приплив натхнення. Він уявив себе змією – дуже швидкою, зі смертоносним жалом і отруйними зубами, здатними миттю обірвати вовче життя. Вовки одразу відскочили. Кліві засичав і вигнув свою позбавлену кісток шию».
12.«Кліві відчув, як корабель відривається від землі, і зрозумів, що назавжди залишає планету З-М-22. Хитаючись, він підійшов до ілюмінатора і поглянув на зелену поверхню».