Скласти і записати сенкани «Митець» і «Котляревський» - Чому «Енеїду» Котляревського називають «енциклопедією народознавства»?
- Чому появу твору літературознавці визнають як подію загальнонаціонального масштабу?
- Як ви розумієте слова М. Рильського: «Поема Котляревського – самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани і кобеняки українського козацтва ХVІІІ ст., в каптани й мундири тогодішнього чиновництва, у підрясники й ряси «халтурного роду» - духовенства, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства»?
-У чому ж невмирущість творів І. П.Котляревського?
Виписати цитати (2-3) до образів троянців, богів, розкрити проблематику твору на цих образах.
- На які групи можна розподілити усіх персонажів твору?
- Хто головний герой поеми?
- Які риси притаманні герою у І частині поеми?
- Що ми дізнаємося про Енея з ІІ частини?
- Чи можна вважати, що образ Енея – це збірний образ українських козаків?
- Хто постійно супроводжує Енея?
- Хто ж з-поміж троянців найбільше вас вразив?
- Що найбільше цінують ці герої?
- Що ж героїчного зробили Низ та Евріал?
- Яких богів, жителів Олімпу змальовує Котляревський у поемі?
- Чи можна їх вважати вершителями людської долі?
- Хто ще діє у цьому творі?
- Чи можна сказати, що ці персонажі і є представниками панівної верхівки України ХVІІІ століття?
- Хто ж, на вашу думку, у творі є другорядними персонажами?
Дібрати до кожного героя по 3-5 епітетів, які якнайкраще їх характеризують.
Еней - ……. Нептун - …….. Юнона - ……..
Зевс - ……. Венера - …….. Сивілла - ……..
Еол - ……. Низ та Евріал - …….
Эпитеты Красавица, миру на диво, Румяна, стройна, высока… ; величавая славянка; горючие слезы, сизокрылый, желанный, косматая борода,, хвастливая песня, удалая песня; черная туча, густая густая; стрела громовая Метафора солнце играет; грязь обстановки убогой К ним словно не липнет. Цветет ... Олицетворение Мороза-воевода (как живое существо, который выполняет много действий: “пойду, построю, задумаю, упрячу, идёт, шагает, трещит”). олицетворение: "яркое солнце играет в косматой его бороде". Сравнения человека, его чувств с явлением природы : Береза в лесу без вершины – Хозяйка без мужа в дому. Пройдет — словно солнце осветит! Посмотрит — рублем подарит! Анафоры – повторения начальных частей стихов в строфе: Не ветер бушует над бором, Не с гор побежали ручьи,
Объяснение:
Однако же речь о крестьянке Затеяли мы, чтоб сказать, Что тип величавой славянки эпитет Возможно и ныне сыскать. Есть женщины в русских селеньях С спокойною важностью лиц, эпитет С красивою силой в движеньях, эпитет С походкой, со взглядом цариц, — эпитет Их разве слепой не заметит, А зрячий о них говорит: «Пройдет — словно солнце осветит! сравнение Посмотрит — рублем подарит!» сравнение Идут они той же дорогой, Какой весь народ наш идет, Но грязь обстановки убогой 1 метафора К ним словно не липнет. Цветет 2 метафора Красавица, миру на диво, Румяна, стройна, высока, много эпитетов Во всякой одежде красива, Ко всякой работе ловка.
Объяснение:
Степан Руданський придумав один із жанрів гумору — співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві.
Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. У співомовках "Козак і король" та "Запорожці у короля" висміяно панів, які хотіли поглумися з козаків, щоб показати свою зверхність, але їм це не вдається. Серед козаків багато розумних людей, дотепних, кмітливих, і вони так повертають справу, що в дурні пошилися пани. Ляхи-мосціпани теж не змогли принизити козаків, посміятися з їхніх довгих вусів. Адже саме з цією метою вони запропонували своїм гостям сметану. Та кмітливі козаки разом відмовилися:
Славная у вас сметана...
Тілько вибачайте,
а перше нам, запорожцям,
щільник меду дайте!
А козак зі співомовки "Козак і король" перехитрив самого короля, давши відповіді на три складні запитання. І дотепний козак отримав винагороду: поїхав додому в золоті.
Про почуття гумору козаків ходили легенди. Народні перекази говорять про те, що запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них зверхньо, хотів принизити. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.