Сквозь волнистые туманы Пробирается луна,
На печальные поляны
Льет печально свет она.
По дороге зимней, скучной
Тройка борзая бежит,
Колокольчик однозвучный
Утомительно гремит.
Что-то слышится родное
В долгих песнях ямщика:
То разгулье удалое,
То сердечная тоска…
Ни огня, ни черной хаты…
Глушь и снег… Навстречу мне
Только версты полосаты
Попадаются одне
ПР № 2 Стилистический анализ текста
Прочитайте текст и проанализируйте по плану:
1) Тема - о чем/о ком говорится в тексте.
2) Основная мысль – то главное, что волнует автора, к чему призывает автор.
3) Заголовок (название) – обобщенное обозначение темы или осн.мысли.
4) Стиль (официально-деловой, научный, публицистический, художественный, разговорный).
5) Выписать из текста 5 слов/словосочетаний данного стиля.
6) Тип текста (описание, повествование, рассуждение)
ПР № 3 Составление связного высказывания на заданную тему.
Определите одну проблему (какой вопрос можно задать по прочитанному тексту) в тексте и запишите ваше решение данной проблемы (текст-рассуждение). Ваш текст должен быть не менее 1 / 2 страницы.
ПР № 4 Освоение видов переработки текста.
Разделите выбранный вами текст на смысловые части. Составьте план (озаглавьте каждую часть) прочитанного вами текста в двух формах:
1) В форме назывных предложений (одним словом или словосочетанием в форме имени существительного в Им.п.. Например, Осень. Золотой ковер).
2) В форме простых распространенных предложений (можно брать из текста).
Творчість мадам де Сталь близька до Просвітництва не тільки за ідейними тенденціями, а й за її типологією і складом. Як і в багатьох французьких просвітників, зокрема Вольтера, Дідро й Руссо, художні твори складають тільки певну її частину. До «золотого фонду» французької і європейської літератури входять лише два її романи, «Дельфіна» (1802) і «Корінна» (1807). В молодості вона написала кілька повістей і драму «Джен Грей», в 10-х роках - ще дві трагедії, проте всі ці твори помітними літературними явищами не стали. В її літературній спадщині теж переважають трактати, нариси, есе на теми суспільно-політичні, філософські, моральні, естетичні тощо. Деякі з них, як трактат «Про літературу в її зв’язках з суспільними установами» (1800) чи книга «Про Німеччину» (1810), мають пряме відношення до літератури і свого часу вчинили значний вплив на її розвиток.
Объяснение:
Література кінця XVIII — початку XIX століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. Хоч як не захоплювалися "Енеїдою" І. П. Котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її до високої літератури. Творчість поетів-романтиків якраз і ставила перед собою таке завдання.
Вперше про високі естетичні висоти народної мови заговорив Євген Гребінка, потім Григорій Квітка-Основ'яненко, Л. Боровиковський, А. Метлинський та інші.
Що було властиве українським поетам-романтикам? Для стилю поетів-романтиків характерний піднесений виклад сюжету, мелодійність, пестливі мовні форми. Так, Віктор Забіла, відомий своїми романтичними поезіями про нещасливе кохання, писав:
Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Повтори й народнопісенна лексика зробили цю поезію народною піснею.
Поет-романтик М. Петренко відомий своєю піснею "Дивлюсь я на небо", що й сьогодні є популярною, її знають і співають вже не одне покоління українців.
Взагалі вірші поетів-романтиків тяжіли до ліро-епічних балад, у їх тематиці переважала туга за минулою славою рідного краю, любовна лірика, відчувався деякий меланхолізм нарікання на долю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Левко Боровиковський започаткував романтизм як творчий метод в українській літературі. Найбільше досягнення поета-романтика — дванадцять балад, написаних на сюжет українських народних переказів, здебільшого це балади про щиру любов молодих людей, як, наприклад, балада "Маруся".
За минулою звитяжною славою козацтва сповнені суму й туги поезії А. Метлинського. Поет тривожиться тим, що гинуть прадавні звичаї. Вірші "Гетьман", "Козача смерть", "Степ", "Смерть бандуриста" — це крик-розпач поета, що закликає шанувати нашу історію, звичаї й обряди.
Всесвітньовідомі романси Євгена Гребінки "Очи черные, очи страстные",
"Ні, мамо, не можна нелюба любити" — це теж твори українського романтизму, які й нині чарують нас своєю народнопісенною довершеністю.
Отже, поети-романтики своєю творчістю сприяли популяризації української мови на народній основі, дбали про її визнання.