Маленький Сёмка, сын переселенцев в Сибирь, умерших в дороге от тифа, сбегает из барака, чтобы вернуться домой в Расею, в село Белое на речке Узюпке. Люди ему: указывают дорогу, кормят, переправляют через реку. Сёмка прибивается к пожилому беглому каторжнику, которого зовёт дедушкой. Оба мечтают, как перевалив через Уральские горы, придут в Расею. В дороге мальчик заболевает и каторжник приводит его в городскую больницу, где его арестовывают. Уже выздоравливающий Сёмка видит из окна больницы, как дедушку, закованного в кандалы, гонят обратно на каторгу в Сибирь.
Ходив кобзар із дитиною. Хто бублик дасть, хто гроші. Гірке життя, та ще гірше - залишити дитину напризволяще.
Зовсім старий став кобзар, а Іванко підростав і допомагав названому батькові клунки носити. Кобзар передавав свої знання і вміння допитливому і здібному хлопчині, який із задоволенням переймав науку.
Не самотньо було кобзареві. Полюбив він Іванка, як рідного. З ледве помітною посмішкою засинав він під тихий спів хлопчини і гру на кобзі.
З часом прийшла пора розлучатися - пішов старий до Бога. А хлопець достойно продовжив справу названого батька.
Люди ему: указывают дорогу, кормят, переправляют через реку. Сёмка прибивается к пожилому беглому каторжнику, которого зовёт дедушкой. Оба мечтают, как перевалив через Уральские горы, придут в Расею. В дороге мальчик заболевает и каторжник приводит его в городскую больницу, где его арестовывают.
Уже выздоравливающий Сёмка видит из окна больницы, как дедушку, закованного в кандалы, гонят обратно на каторгу в Сибирь.
Ходив кобзар із дитиною. Хто бублик дасть, хто гроші. Гірке життя, та ще гірше - залишити дитину напризволяще.
Зовсім старий став кобзар, а Іванко підростав і допомагав названому батькові клунки носити. Кобзар передавав свої знання і вміння допитливому і здібному хлопчині, який із задоволенням переймав науку.
Не самотньо було кобзареві. Полюбив він Іванка, як рідного. З ледве помітною посмішкою засинав він під тихий спів хлопчини і гру на кобзі.
З часом прийшла пора розлучатися - пішов старий до Бога. А хлопець достойно продовжив справу названого батька.