Случайно ли, что этот грустно заканчивающийсярассказ начинается и завершается описанием весны и прилётом лебедей? при ответе на этот вопрос используйте текст произведения и комментарии к нему.
Поль Верлен народився в місті Мец у сім’ї військового інженера. Дев’ять років він навчався у школі Ландрі, яку закінчив із дипломом бакалавра словесності. У Парижі, куди родина переїхала після відставки батька, юнак записався до університету на юридичний факультет. Але облишив навчання, адже професія адвоката його не цікавила. У 1864 році він вступив на службу до страхового товариства, потім до мерії та до міської ратуші.
Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.
2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»
3. Слово вчителя
Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.
Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними
були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.
Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.
Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.
У 1896 році поета не стало.
На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).
4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»
5. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?
♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?
♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?
♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.
♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?
♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.
6. Слово вчителя
Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання
в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.
У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».
Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).
7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»
8. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Який настрій навіює ця поезія?
♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?
♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?
9. Слово вчителя
За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-
терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки
та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:
«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»
У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.
ответ:Эти две семьи чем - то схожи и чем-то отличаются. Ростовы - русские дворяне, живут патриархальным укладом. Их дом открыт для всех, они щедры, гостеприимны, хлебосольны. Они веселы и жизнерадостны. Достаточно вспомнить пляску Наташи после охоты. Не издеваются над крепостными. А те, пользуясь их благосклонностью, втихаря тащат всё, что плохо лежит.
РЕКЛАМА
Любят всё русское, живут в деревне, принимают гостей, Для членов семьи самое главное богатство - это и есть их родная семья. Члены всегда помнят об этом и высоко несут честь семьи. Отец выплатил огромный карточный долг сына Николая, хотя это сильно ударило по финансовому состоянию.
Ростовы живут не умом, а сердцем. Не обладают деловой хваткой, зато имеют добрые, открытые сердца. Показателен тот факт, что из Москвы они везут не скарб и драгоценности, а раненых русских солдат. Семья Ростовых - это надёжный тыл, родной берег в бушующем жизненном море. Именно такую семью и будет создавать с Пьером Безуховым Наташа Ростова.
А что же Болконские? Это семья потомственных военных. Они живут не сердцем, а разумом. Кажется, что воздух пропитан суровостью и аскетичностью. Все живут по военному распорядку дня. Отец князя Андрея воевал с Суворовым.
Он на первый взгляд деспот и самодур, солдафон, но преданный своей стране, независимый в суждениях, гордый и благородный. Именно за это поплатился и был сослан в деревню. Он и князь Андрей не гонятся за званиями и регалиями. Они служат России.
Источник: Семья Ростовых и Болконских в романе Война и мир Толстого сочинение
Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.
2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»
3. Слово вчителя
Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.
Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними
були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.
Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.
Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.
У 1896 році поета не стало.
На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).
4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»
5. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?
♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?
♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?
♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.
♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?
♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.
6. Слово вчителя
Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання
в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.
У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».
Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).
7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»
8. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Який настрій навіює ця поезія?
♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?
♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?
9. Слово вчителя
За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-
терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки
та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:
«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»
У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.
ответ:Эти две семьи чем - то схожи и чем-то отличаются. Ростовы - русские дворяне, живут патриархальным укладом. Их дом открыт для всех, они щедры, гостеприимны, хлебосольны. Они веселы и жизнерадостны. Достаточно вспомнить пляску Наташи после охоты. Не издеваются над крепостными. А те, пользуясь их благосклонностью, втихаря тащат всё, что плохо лежит.
РЕКЛАМА
Любят всё русское, живут в деревне, принимают гостей, Для членов семьи самое главное богатство - это и есть их родная семья. Члены всегда помнят об этом и высоко несут честь семьи. Отец выплатил огромный карточный долг сына Николая, хотя это сильно ударило по финансовому состоянию.
Ростовы живут не умом, а сердцем. Не обладают деловой хваткой, зато имеют добрые, открытые сердца. Показателен тот факт, что из Москвы они везут не скарб и драгоценности, а раненых русских солдат. Семья Ростовых - это надёжный тыл, родной берег в бушующем жизненном море. Именно такую семью и будет создавать с Пьером Безуховым Наташа Ростова.
А что же Болконские? Это семья потомственных военных. Они живут не сердцем, а разумом. Кажется, что воздух пропитан суровостью и аскетичностью. Все живут по военному распорядку дня. Отец князя Андрея воевал с Суворовым.
Он на первый взгляд деспот и самодур, солдафон, но преданный своей стране, независимый в суждениях, гордый и благородный. Именно за это поплатился и был сослан в деревню. Он и князь Андрей не гонятся за званиями и регалиями. Они служат России.
Источник: Семья Ростовых и Болконских в романе Война и мир Толстого сочинение