ответ:За преступлением, всегда последует наказание, если не лишение свободы, то непременно настигнет суд собственной совести.
Объяснение:
В этом произведении описано преступление Раскольникова, а именно убийство. Смысл же названия заключается в том, что наказание неотвратимо. Пусть даже не всегда и не всем, совершившим преступление, доводится предстать перед законом. От собственной совести еще никто не уходил. От себя не убежишь. Вот поэтому и важно наказание. Когда человек получает его, ему перед собой становится легче.
Згідно з розповіддю Старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея дісталися до Сінайської пустелі. Бог, зустрівшись із Мойсеєм на горі Сінай, дав йому низку настанов, серед яких були й десять знаменитих заповідей, що стали не тільки основою іудейської і християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки. Провідним мотивом перших чотирьох заповідей може вважатися наказ "Не сотвори собі кумира", який означав вимогу єдиної віри. Оскільки біблійські положення багатозначні, то вимога не створювати кумира може сприйматися як застереження від бездумного поклоніння скороминущим цінностям і ідеалам.
Заповідь "Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!" може сприйматися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.
ответ:За преступлением, всегда последует наказание, если не лишение свободы, то непременно настигнет суд собственной совести.
Объяснение:
В этом произведении описано преступление Раскольникова, а именно убийство. Смысл же названия заключается в том, что наказание неотвратимо. Пусть даже не всегда и не всем, совершившим преступление, доводится предстать перед законом. От собственной совести еще никто не уходил. От себя не убежишь. Вот поэтому и важно наказание. Когда человек получает его, ему перед собой становится легче.
Твір на тему чого навчає нас Біблія
Згідно з розповіддю Старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея дісталися до Сінайської пустелі. Бог, зустрівшись із Мойсеєм на горі Сінай, дав йому низку настанов, серед яких були й десять знаменитих заповідей, що стали не тільки основою іудейської і християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки. Провідним мотивом перших чотирьох заповідей може вважатися наказ "Не сотвори собі кумира", який означав вимогу єдиної віри. Оскільки біблійські положення багатозначні, то вимога не створювати кумира може сприйматися як застереження від бездумного поклоніння скороминущим цінностям і ідеалам.
Заповідь "Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!" може сприйматися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.