Добро займає досить велику ступінь у житті кожного з нас та я не є виключенням. "Чини так, як хочеш, щоб чинили з тобою" - найвідоміша фраза, яка стосується відносин людей між собою. Якщо ти робиш людині добро - воно завжди повертається, а іноді удесятикратному розмірі.
Поруч з доброю людиною зникає напруженність, стає легко і затишно, немов в обіймах рідної матусі. Я завжди намагаюсь бути доброю до людей, бо саме це, на мою думку, є набільшим показником честі людини. Всі ми кожен день у житті бачимо ситуації, які ніби випробовують нас, кажуть нам, немов, : "покажи який ти є". Будь то поїздка у громадському транспорті, сніданок з родиною або спілкування з друзями у школі. Я завжди вибираю добро, а саме.. ніколи не намагаюсь комусь здерзити, завжди посміхаюсь та кажу "дякую". Лише від думки, що комусь моя посмішка підійме настрій, що хтось такожбуде посміхатися як і я, мені стає тепліше на душі.
Людина немов за своєю суттю створена для того, щоб відтворвати та дарувати любов і добро. Отже, на мою думку, сенс життя полягає у посмішках, радощах та до ншим, а ці дії не можливі без добра у своєму серці.
Владимир Маяковский (1893–1930)
Стихотворения
Восторженное отношение Владимира Маяковского к революции красной нитью проходит
через все творчество поэта. Если старому миру он четырежды крикнул: «Долой», то революции он
воскликнул: «Четырежды славься, благословенная!»
Тебе,
освистанная,
осмеянная батареями,
тебе,
изъязвленная злословием штыков,
восторженно возношу
над руганью реемой
оды торжественное
«О»!
О, звериная!
О, детская!
О, копеечная!
О, великая!
…Тебе обывательское
– о, будь ты проклята трижды! –
и мое,
поэтово
– о, четырежды славься, благословенная!
Однако автор прекрасно осознает, что смена власти – это серьезное общественное потрясение,
которое несет в себе не только свободу простому народу, но и разруху, голод, болезни и пьяный
разгул. Поэтому в своей оценке событий 1917 года Маяковский беспристрастен, он не возносит
дифирамбы и не тешит себя иллюзиями.
В послеоктябрьские дни заметно меняется характер поэзии Маяковского, который воспринял
революционнее перемены как воплощение чаяний и ожиданий истории. В этой позиции не следует
обнаруживать желания воспевать устремленную к катастрофе действительность, поэтизировать хаос.
Вместо трагического мироощущения доминирующим пафосом его поэзии становится оптимизм и
героика.
Основным методом его творчества первых послереволюционных лет явился революционный
романтизм, главной темой – борьба за утверждение нового общества. Коммунизм и будущее стали
для него практически синонимами. Новый строй оказался его кредо, символом веры, которому поэт
посвятил свое творчество и свою жизнь. Поэт сплавляет стихи и публицистику, его язык сжат, емок,
афористичен. Сюжеты его произведений часто условны, фантастичны, образы тяготеют к
сатирическому или героическому гротеску.
Моральное и идеологическое кредо поэта основывалось, как и у многих современников, на
искренней вере в торжество идей справедливости и добра. Многие темы и мотивы поэзии получают
новое направление, пафос произведений становится более жестким и публицистическим,
усиливаются жизнеутверждающие мотивы. Рассказ о трагедии животного в стихотворении «Хорошее
отношение к лошадям» завершается оптимистической концовкой, контрастирующей с мрачным
пафосом многих дореволюционных стихотворений.
Объяснение:
Добро займає досить велику ступінь у житті кожного з нас та я не є виключенням. "Чини так, як хочеш, щоб чинили з тобою" - найвідоміша фраза, яка стосується відносин людей між собою. Якщо ти робиш людині добро - воно завжди повертається, а іноді удесятикратному розмірі.
Поруч з доброю людиною зникає напруженність, стає легко і затишно, немов в обіймах рідної матусі. Я завжди намагаюсь бути доброю до людей, бо саме це, на мою думку, є набільшим показником честі людини. Всі ми кожен день у житті бачимо ситуації, які ніби випробовують нас, кажуть нам, немов, : "покажи який ти є". Будь то поїздка у громадському транспорті, сніданок з родиною або спілкування з друзями у школі. Я завжди вибираю добро, а саме.. ніколи не намагаюсь комусь здерзити, завжди посміхаюсь та кажу "дякую". Лише від думки, що комусь моя посмішка підійме настрій, що хтось такожбуде посміхатися як і я, мені стає тепліше на душі.
Людина немов за своєю суттю створена для того, щоб відтворвати та дарувати любов і добро. Отже, на мою думку, сенс життя полягає у посмішках, радощах та до ншим, а ці дії не можливі без добра у своєму серці.