Сочинение- что вы могли бы сказать о характерах главных героев повести, если вы их поступках? и чем важна для нашего времени жизни петра и февронии? чему она учит? напишите . заранее : )
1в пустой юочке сидел маленький человечек, он выходил ночью и ел, а на утро уходил и прятался в бочку. 2)солнце похоже было на доброго дедушку, который всегда улыбылся. 3)на дне колодца жили колодезные жители.он их видел когда спал. 4)находились змеи, и поэтому положил свой хлеб возле нор, чтобы он они не съели маму никиты 5)никита увидел что пень смотрел на него со странным взглядом. 6)не видела, чтобы такого было! 7) похоже на покойную бабушку. позже он осазноёт что банька ее похоже на его бабушку 8)он был похож на знакомого пастуха, который недавно погиб. 9)когда он сломал стебель, то сказал: ты был маленьким ребёнком ещё ты мать свою сосал! 10)колья из плетня смотрель на никиту, как лица незнакомых людей. каждое лицо было неизвестным и нелюбило его. 11) лопухи угрюмо покачивали своими головками и не любили его. 12)гудели голоса, должно быть подземные люди, которые толпились в тесной тьме. 13)изба смотрела на него с незнакомым взглядом, как будто незнакомая старая тётка. всё!
Книжка про дівчинку, яка гралася в радість, мала шалений успіх у читачів. Мільйони дітлахів і дорослих мріяли мати її у своїй бібліотеці. Обійшовши Америку, книжка рушила до Європи, де також знайшла чимало друзів.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.