СОЧИНЕНИЕ!(ДЛЯ НАЧАЛО ПРОЧТИТЕ ПЛАН СОЧИНЕНИЯ) По теме «Чему учат великие баснописцы» подумать, какие человеческие и

общественные недостатки высмеивают баснописцы, к чему призывают

читателя, подобрать примеры из басен.

3. Материал сгруппировать по микротемам и систематизировать. Определить

последовательность, в которой его следует излагать, чтобы раскрыть тему.

4. Сформулировать идею (главную мысль) сочинения.

5. Составить простой план сочинения (3-4 пункта).

6. Придумать вступление, основную часть и заключение.

Вступление предоставляет общие сведения, вводит в тему. Это может быть

рассказ о том, что такое притча (басня), или как она возникла, или как вы

впервые познакомились с этим жанром, или какую роль играют притчи

(басни) в жизни общества и т. д.

Основная часть — изложение материала, целью которого является

раскрытие темы. В основной части следует избегать пересказа литературного

произведения и использования сведений, не относящихся к теме сочинения.

Заключение — выводы по работе. В заключении можно сказать о том, какие

притчи (басни) актуальны сегодня и почему, какие притчи (басни) и почему

запомнились больше других, в чём секрет популярности притч (басен) и т. д.

Все части сочинения должны быть логически связаны друг с другом!

7. Написать сочинение (сначала подготовиться в черновике).

8. Проверить его содержание: последовательность, логичность изложения,

связность текста. Особое внимание обратить на предложения, связывающие

между собой части сочинения и отдельные абзацы.

9. Проверить текст сочинения с точки зрения орфографической и

пунктуационной грамотности, внимательно переписать сочинение в тетрадь.

Словарная работа

Не забудьте, что сочинение — это изложение вашей собственной точки

зрения, поэтому используйте такие выражения:

я думаю, что; мне кажется;

с моей точки зрения; я уверен(а);

прочитав притчу (басню), я понял(а) и др.

Объём сочинения – 1-1,5 страницы.

відповідь: події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову січ. час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни.

зібрався тікати й остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. прощається хлопець зі своєю коханою соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком.

соломія перевезла коханого через річку та й залишилася сама.

ось вже довго йде остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. озирнувся — якийсь козак його доганяє. коли підійшов ближче, остап пізнав у молодому козакові свою соломію. жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.

з часом добралися остап із соломією до дунаю. тут разом з іншими втікачами мали чекати ночі, щоб переплисти човнами на інший берег. та коли сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. знайомий соломії та остапа, іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати.

пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який обіцяв їм . той запропонував зробити плот та вночі самотужки переплисти дунай. через деякий час плот був готовий. ним попливли обоє втікачів, у густому тумані не бачачи нічого. тільки знову їм не пощастило — один козак почув плюскіт та вистрілив навмання в той бік. остапа було поранено в груди.

пояснення:

ответ:

головний герой п’єси герасим никодимович калитка, сільський багатій. на початку п’єси він зустрічається з невідомим євреєм, який пропонує йому махінацію — купити 100 тис. фальшивих рублів, заплативши за них тільки п’ять тисяч. він залишає калитці зразки фальшивих грошей, які начебто неможливо відрізнити від справжніх, для перевірки якості підробки. калитка сам боїться піти в банк з фальшивими асигнаціями, і вмовляє зробити це свого кума. тим часом інший єврей, фактор гершко маюфес, пропонує герасиму надійнішу справу — позичити п’ять тисяч рублів поміщику під залогу його земель. поміщик не зможе повернути гроші, й земля опиниться в руках калитки. кумова поїздка до міста вдалася. «фальшиві» гроші прийняли. тоді герасим зважується на махінацію в повному об’ємі, отримавши мішок «грошей». втім «гроші» виявилися звичайним папером, і тільки зверху в мішку було кілька пачок зі справжніми купюрами. втративши п’ять тисяч (насправді, у останню мить він дає три тисячі замість п’яти) калитка пробує повіситися, але його врятував копач бонавентура. прийшовши до тями обдурений «махінатор» промовляє: «пропала земля смоквинова! нащо ви мене зняли з вірьовки? краще смерть, ніж така потеря», на чому п’єса завершується. окрім основної лінії п’єса містить також і побічні, мета яких краще розкриття характеру головного героя. одна з побічних ліній — кохання сина калитки романа з наймичкою мотрею, одруженню яких перешкоджає батько. він мріє поріднитися з мільйонером терентієм пузирем. однак, коли роман відвідав пузиря, там з ним обійшлися як з челяддю, що вкрай обурило батька. коли кум повернувся з міста з радісними звістками, калитка, бажаючи потайки відсвяткувати подію, погоджується на заручини романа і мотрі, аби не виникло підозр щодо справжньої причини свята. лінія копача бонавентури вводить у комедію протилежність калитці — мрійника, який присвятив своє життя тому, щоб ураз розбагатіти, знайшовши закопаний скарб. образ дружини калитки, працьовитої простої жінки, є показати скупість герасима — він, наприклад, змушує її ходити три версти до церкви пішки, жаліючи коней.