Жанром найвідомішого твору німецького письменника-романтиста Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» є казка, але це зовсім не означає, що те, що там описано і розказано, не має ніякого відношення до реальності і дійсності. Ця казка-новела має деякі особливості, які роблять її вкрай схожою на дійсність. Ті образи, які показує автор, близькі до реальності і не повинні робити на когось виключно казкове і фантастичне враження. У відповідності до змісту цього твору малюк Цахес був просто огидною істотою – він був маленького зросту, виглядав недоладно, некрасиво, риси обличчя його були просто жахливими і відразливими. До того ж, він мав кепський характер, був дурним, не знав нічого корисного і не міг принести користь оточуючим його людям. Проте, Цахеса всі навколо любили, вважали прекрасною людиною, яка є гідною всього найкращого. Так склалося, що завдяки цій чудесній ілюзії Цахес отримував те, чого зовсім не був вартий. А причиною всього цього була лише милість феї. Саме вона дала йому ті три волосини, які допомагали створити таку жахливу і шкідливу для оточуючих ілюзію. Проблеми, підняті в цьому творі, є актуальні сьогодні і в реальному житті. По-перше, варто відзначити, що серед реальних людей, що живуть пліч-о-пліч з нами, теж достатньо тих, хто користується чиєюсь прихильністю, як і Цахес користувався прихильністю феї, і отримують якісь великі від того вигоди. Це абсолютно несправедливо і нечесно, але, на щастя, ще одним аспектом актуальності твору «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» є те, що ті, хто не заслуговує, але отримує блага, рано чи пізно викриваються оточуючими людьми. У навколишніх людей начебто полуда з очей падає і вони бачать, хто ж насправді перед ними стоїть. У таких випадках люди відчувають бажання знищити того, хто стільки часу їх обманював, іноді їм навіть вдається це зробити. Суспільство завжди було і буде однаковим. Іноді успіху добиваються ті, хто цього зовсім не заслуговує. Несправедливість – невід’ємна складова нашого життя. Люди повинні бути уважні до свого оточення, щоб ненароком не допустити туди людину, яка буде подібна Цахесу, тобто не буде мати ніяких переваг, але буде отримувати всі блага. Саме можливість такої ситуації і обумовлює актуальність цього відомого твору Гофмана
В начале романа Наташа предстаёт 13-летней девочкой. Она влюблена в Бориса Друбецкого, который живёт со своей матерью поблизости от Ростовых. Чуть позднее близким другом Наташи становится Пьер Безухов, который иногда приезжает к Ростовым. Когда Борис поступает на службу к Кутузову, Наташа охладевает к нему. Вскоре Пьер знакомит Наташу с князем Андреем Болконским, в которого Наташа влюбляется. Однако князь Болконский — отец князя Андрея — считает Наташу неподходящей парой для своего сына. Он уговаривает сына отложить женитьбу на год. Во время его отсутствия Наташа увлекается Анатолем Курагиным, после чего разрывает с князем Андреем. Анатоль намеревается сбежать с Наташей и тайно обвенчаться, но об этом узнаёт Соня, двоюродная сестра Наташи, и предотвращает это.
