Починаючи роботу над романом, Чарльз Діккенс мав намір написати щось на зразок популярних творів про «благородних розбійників», які б протиставлялись бездуховній бюрократичній машині держави. Але поступово цей задум змінився. Діккенс був добре обізнаний з життям мешканців «лондонського дна», щоб покладати надію на їхнє «благородство».У передмові до роману, написаній через три роки після виходу друком першого видання, автор стверджував, що його головне завдання - показати «сувору правду». Відмовившись від зовнішніх ефектів, він написав проблемний соціальний твір.Уже з перших його сторінок читача оточує атмосфера страждання, морального і фізичного. Зловісними і потворними постають вулиці великих і маленьких міст. Для Діккенса ніби не існує палаців, чудових парків та розкішних магазинів. Дія твору відбувається в нетрях, де мешкають бідняки.Зовсім неромантично Діккенс змальовує злочинне середовище. Шокує набір соціальних типів, зображених письменником, - виплодів лондонського дна: проститутки Ненсі, убивці Білла, ватажка групи кишенькових злодіїв Фейгіна. В них вже нічого не залишилося від того культу «благородних» злочинців, який створили письменники-романтики. Персонажі англійського письменника огидні, їхня психологія цілком сформована хнього життя. Їхній побут, кімнати з павуками і мишами, хаосом і занедбаністю, найкраще характеризують примітивізм їхнього духовного світу.Діккенс не обмежується докладними реалістичними замальовками життя злочинних кіл, а й подає картину страждань усіх нижчих верств населення вікторіанської Англії: знедолені помирають від голоду, невинність потерпає від несправедливості закону, а лиходії натомість процвітають.Найбільше від соціальних проблем потерпають діти. Недосвідчені й кинуті напризволяще, вони надто слабкі, аби опиратися злидням, хворобам і підступності дорослих. Символом загальнолюдського страждання є сторінки роману, які розповідають про перебування хлопців у робітничому домі. Гостро і сатирично зображає Діккенс «церемонію» обіду, за яким подавали таку мізерну порцію каші, яку хлопці зїдали зі швидкістю думки. Увесь гіркий досвід маленьких волоцюг увібрала в себе розповідь про те, як Олівер Твіст прямує до Лондона. Самотній, голодний, брудний і нещасний, зі скривавленими, побитими ногами, він пішки іде англійськими містечками, і ніхто не звертає на нього увагу, і ніхто не підтримує його.Тема дитячих страждань надає діккенсівській соціальній критиці особливої гостроти і значення. У своєму романі він на практиці запроваджує новий етичний критерій оцінки цивілізації. На думку романіста, доказом моральної розвиненості певного суспільства є його ставлення до найменш захищених соціальних груп, однією з яких є діти. З цього погляду Англія 1830-1840-х років не витримує жодної критики. Бо не можна визнати ані моральним, ані справедливим такий стан речей, коли основою соціальної поведінки його членів є егоїзм і суто матеріальні інтереси, першими жертвами є невинні діти. Усім змістом роману Діккенс закликає реформувати суспільний лад, знайти якусь систему, яка б могла полегшити стан бідних, зменшила б кількість страждання у всесвіті.Роман Чарльза Діккенса можна прочитати і під іншим кутом зору: не тільки як гостру соціальну критику, а й як твір з глибинним філософським змістом, як притчу про добро і зло. «Пригоди Олівера Твіста» є «романом виховання», який на прикладі долі головного героя розповідає про те, як людина, завдяки випробовуванням долі, виховує в собі найкращі людські якості: моральну стійкість, вміння любити тих, хто страждає, щирість, жертовність.Таким чином, тема дитинства розкривається Чарльзом Діккенсом глибоко і всебічно: образи дітей, в яких втілені найкращі людські риси, стають символами беззахисності людини в суспільстві. Відповідно своїй естетичній програмі письменник намагається знайти вирішення цих проблем за до добра і справедливості.
Снегурочка выходит(сцена\зал\комната) Здравствуйте детки! (ЗДРАСТИ!) ну а где-же дедушка мороз?! давайте его позовём (все кричат*Дед мороз приди!) И выходит королева Что хотели(нус прибамбасами посохам как у деда мороза в шапке его*) Все арут а где Дедушка Она ничего не понимая уходит-Снегурочка в ступоре*думает* И выходит дедушка-В половине одежды(место шапки его можно ушанку рукавички там, ну вообщем половиина его половина нет) Все кричат(а где твоя одежда? он растеряно смотрит понять ничего не может ну и посоха нету а все хотят елку зажечь(за этим и зовут) он не может-посоха нету Снегурочка говорит о королеве И она появляется. Дед мороз глядит понять ничего не может потом затемнение * одеждой меняются или снимают и одевают свою детки чуть чуть замечают ДЕДУШКА ИЗ ШТАНОВ ВЫЛЕзТИ НЕ МОЖЕТ ну и ор и хохот можно или убавить или прибавиить свое)
Здравствуйте детки!
(ЗДРАСТИ!)
ну а где-же дедушка мороз?! давайте его позовём
(все кричат*Дед мороз приди!)
И выходит королева
Что хотели(нус прибамбасами посохам как у деда мороза в шапке его*)
Все арут а где Дедушка
Она ничего не понимая уходит-Снегурочка в ступоре*думает*
И выходит дедушка-В половине одежды(место шапки его можно ушанку рукавички там, ну вообщем половиина его половина нет)
Все кричат(а где твоя одежда?
он растеряно смотрит понять ничего не может ну и посоха нету
а все хотят елку зажечь(за этим и зовут)
он не может-посоха нету
Снегурочка говорит о королеве И она появляется. Дед мороз глядит понять ничего не может потом затемнение * одеждой меняются или снимают и одевают свою детки чуть чуть замечают ДЕДУШКА ИЗ ШТАНОВ ВЫЛЕзТИ НЕ МОЖЕТ
ну и ор и хохот можно или убавить или прибавиить свое)