Як ніхто інший, чекав Т. Шевченко суду над гнобителями, що "людей у ярма запрягли", благав їх опам'ятатися, полюбити "щирим серцем велику руїну". Повинна була прийти на Україну "воля святая", якої так жадав Великий Кобзар. Він був упевнений, що колись Україна отримає незалежність. Саме такою уявлялася Україна поетові в майбутньому. Як ми бачимо, мрії Тараса Григоровича здійснилися (хоч і через півтораста років) — Україна отримала-таки незалежність. І витоки цієї незалежності, цього бажання визволитися з-під будь-якого ярма, ми знаходимо в творчості Кобзаря. На прикладах історичного минулого, найяскравіших подій визвольної боротьби Т. Шевченко виховував у своїх сучасників та наступних поколінь почуття патріотизму, прагнення самовіддано служити народові
На страницах повести н. в. гоголя «тарас бульба» мы знакомимся с двумя молодыми людьми, чьи образы красной нитью проходят через все произведение. вокруг них закручиваются основные события, их судьба задает пытливому читателю много вопросов к размышлению на тему о таких человеческих ценностях, как человеческие достоинства, любовь к родине, чувство долга. итак, перед нами остап и андрий, два брата, сыновья запорожского казака бульбы. дикие, воспитанные на свободе, в детстве они были отданы в духовную семинарию, где прошел период их возмужания, становления характеров, период, когда закладываются основы духовных ценностей. остап на протяжении всего обучения неоднократно сбегал из семинарии. его пороли, снова сажали за лишь перспектива монастырского служки удержала парня за партой, но от розг никак не избавила. твердый и суровый ко всему, кроме войны и пирушки, остап был прямодушным и добрым. один из лучших товарищей, он «редко предводительствовал другими», но был всегда первым во всех затеях и дерзких предприятиях. младший андрий был более чувствительным и учился охотнее, без напряжения. был он изобретателен, кипел жаждой подвига и часто верховодил своими друзьями в опасных мероприятиях. но вместе с тем в душе андрия бурлили и иные чувства, которые часто уводили его от шумных ватаг в тихие закоулки киева.
Як ніхто інший, чекав Т. Шевченко суду над гнобителями, що "людей у ярма запрягли", благав їх опам'ятатися, полюбити "щирим серцем велику руїну". Повинна була прийти на Україну "воля святая", якої так жадав Великий Кобзар. Він був упевнений, що колись Україна отримає незалежність. Саме такою уявлялася Україна поетові в майбутньому. Як ми бачимо, мрії Тараса Григоровича здійснилися (хоч і через півтораста років) — Україна отримала-таки незалежність. І витоки цієї незалежності, цього бажання визволитися з-під будь-якого ярма, ми знаходимо в творчості Кобзаря. На прикладах історичного минулого, найяскравіших подій визвольної боротьби Т. Шевченко виховував у своїх сучасників та наступних поколінь почуття патріотизму, прагнення самовіддано служити народові