Князь Ігор у "Слові..." зображений хороброю та благородною людиною. Для нього характерні сувора, спокійна відвага та рішучість. Він нехтує "знаменнями" так само, як будь-якою небезпекою взагалі. Головні рушії його поведінки — честі, і слава.
Князь Ігор має усі риси ідеалізованого, справжнього оборонця рідної землі —— вірність, відданість Батьківщині, стійкість, хоробрість, енергійність, мужність тощо. Відступити перед небезпекою йому здавалося ганебним. Коли вислані вперед розвідники сповіщають йому про несприятливість становища для руського війська, Ігор каже: "Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті".
Але попри все на нього чекає поразка. "Краще ж би порубаним бути, ніж полоненим бути" — говорить він, та саме це йому і судилося — із золотого сідла він "пересів у сідло кощійове" (рабське). "А Ігорового хороброго полку не воскресити" з болем повідомляє автор.
Рубцов заставляет задуматься над тем что нужно вселить в себя надежду и найти свою звезду . Звезда -это не холодное небесное светило ,а вера ,надежда ,мечта ,дарящие тепло и свет в жизни . Рубцов заставить нас любить свою родину и её природу и веру в свою судьбу. Так же заставляет нас гордиться нашей родиной. В стихотворении автор показывает нам, что даже вдали от родного края, мы всегда можем мысленно вернуться в город детства, в то место, которое является нашей малой родиной. И для автора это место «во мгле заледенелой», то есть ближе к северу и, скорее всего, для автора «звезда полей» — это Полярная звезда, за которой герой с ранних лет наблюдает. Стихотворение пронизано нежной грустью , любовь автора к родине передаётся читателю, оставляя неизгладимое впечатление и душевных строк. Так же Рубцов заставляет погасить тревогу в душе .
Князь Ігор має усі риси ідеалізованого, справжнього оборонця рідної землі —— вірність, відданість Батьківщині, стійкість, хоробрість, енергійність, мужність тощо. Відступити перед небезпекою йому здавалося ганебним. Коли вислані вперед розвідники сповіщають йому про несприятливість становища для руського війська, Ігор каже: "Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті".
Але попри все на нього чекає поразка. "Краще ж би порубаним бути, ніж полоненим бути" — говорить він, та саме це йому і судилося — із золотого сідла він "пересів у сідло кощійове" (рабське). "А Ігорового хороброго полку не воскресити" з болем повідомляє автор.
Рубцов заставляет задуматься над тем что нужно вселить в себя надежду и найти свою звезду . Звезда -это не холодное небесное светило ,а вера ,надежда ,мечта ,дарящие тепло и свет в жизни . Рубцов заставить нас любить свою родину и её природу и веру в свою судьбу. Так же заставляет нас гордиться нашей родиной. В стихотворении автор показывает нам, что даже вдали от родного края, мы всегда можем мысленно вернуться в город детства, в то место, которое является нашей малой родиной. И для автора это место «во мгле заледенелой», то есть ближе к северу и, скорее всего, для автора «звезда полей» — это Полярная звезда, за которой герой с ранних лет наблюдает. Стихотворение пронизано нежной грустью , любовь автора к родине передаётся читателю, оставляя неизгладимое впечатление и душевных строк. Так же Рубцов заставляет погасить тревогу в душе .