Пише Вам школярка двадцять першого століття. Минуло вже багато десятиліть з часів Вашої активної громадської та творчої діяльності, але Ваше слово й досі живе. А Ваш внесок в розбудову нашої держави на початку минулого століття також пам’ятають та шанують нащадки.
Ви навіть не уявляєте, як я була здивована, коли познайомилась із Вашим творчим доробком. Найбільшою дивиною для мене став той факт, що видатний політик Володимир Винниченко, про якого нам розповідали на уроках історії, є ще й письменником та художником! До того часу особистість Вашої історичної особи була прихована для мене за відстороненими іменами, датами, універсалами.
Ваша постать – це зразок цілісної особистості, творча та життєва біографія якої являють єдине ціле. Як цікаво було відшукувати між рядків роману «Сонячна машина» паралелі до сучасності, як Вашої революційної, так і нашої. Навіть моторошно стає від думки, що ми сьогодні такі схожі на тодішнє суспільство, що Ви його описали.
Цей роман справив на мене неабияке враження. По-перше, своїм захоплюючим, навіть детективним, сюжетом. Чого варта сама ідея створення такого апарату, який міг би назавжди вирішити проблему голоду у світі! А загадка із викраденням коронки у принцеси тримала у напрузі до останнього розділу!
По-друге, мене вразив той глибокий психологізм та розуміння природи людини та суспільства, що Ви показали на сторінках свого твору. Ми побачили, як низько може впасти людина, засліплена пристрастями. Водночас Ви показали, як людяність та мудрість перемагають тирана.
Зрештою, своїм твором Ви вписали українську літературу до історії світової культури. За це все велике Вам знавцю людської душі!
Это было начало весны,когла лед только начинал трескаться.Мы шли с подругой в школу, как вдруг из кустов выскочила чёрная кошка и перебежала нам дорогу.Я верила в преметы, а моя подруга Анна нет.Я сказала:Анна давай обойдем эту улицу.Анна ответила:Нет! Ты веришь в эти глупые преметы?Не смеши меня!Я тихо ответила, что верю."Давай мы пройдем если с нами ничего не случится, то пойдем дальше,а если случится найдем кошку и дадим ей кообаски, чтобы несчастье исчезло. Я согласилась и мы пошли дальше.И вдруг все светофоры отключились, а постового не было на месте.Мы побоялись идти и решили обойти несколько улиц." Вот видишь это все из за черной кошки!-воскликнула я."Не придумывай!- сказала она мне.Мы решили сократить путь и перейти через обрыв ,мы взялись за ручки и тихонько пошли.Анна сразу же подскальзнулась и мы покатились комом вниз.Ничего страшного- сказала Анна.А я про себя думала, что это все дела черной кошки.Через несколько минут Анна согласилась купить колбаски.Мы пошли в большой магазин. Мы быстро и незаметно туда зашли.Но там никого не было мы сразу же решили выйти.Но кто то запер замок. Мы остались в заперти.Анна начала громко кричать чтобы не нас освободили.И тут пришёл охранник,он спросил как мы тут очутились и быстро нас освободил.Я посмотрела на время и вскликнула:"Уже 2:02 осталось 13 минут.Мы решили найти кошку после уроков и побежали в школу.Когда мы проходили возле городской речки, мы увидили ту самую кошку с зелёными глазами стоящей на льду.Она аккуратно пыталась идти по льду чтобы не провалиться, но лёд треснул.Мы сразу же ринулись туда, взяли кошку и аккуратно пошли назад.Возле берега мы провалились на небольшую глубину, где по пояс.Кошка осталась сухой.Мы выбрались и отпустили её, но она не ушла,я нагнулась кошка полизала мою руку и быстренько убежала.Мы сразу побежали в школу полумокрые.Добежали без приключений. Учительница отправила нас домой переодеться.Мы с подругой ещё долго будем это вспоминать.
Шановний Володимире Кириловичу!
Пише Вам школярка двадцять першого століття. Минуло вже багато десятиліть з часів Вашої активної громадської та творчої діяльності, але Ваше слово й досі живе. А Ваш внесок в розбудову нашої держави на початку минулого століття також пам’ятають та шанують нащадки.
Ви навіть не уявляєте, як я була здивована, коли познайомилась із Вашим творчим доробком. Найбільшою дивиною для мене став той факт, що видатний політик Володимир Винниченко, про якого нам розповідали на уроках історії, є ще й письменником та художником! До того часу особистість Вашої історичної особи була прихована для мене за відстороненими іменами, датами, універсалами.
Ваша постать – це зразок цілісної особистості, творча та життєва біографія якої являють єдине ціле. Як цікаво було відшукувати між рядків роману «Сонячна машина» паралелі до сучасності, як Вашої революційної, так і нашої. Навіть моторошно стає від думки, що ми сьогодні такі схожі на тодішнє суспільство, що Ви його описали.
Цей роман справив на мене неабияке враження. По-перше, своїм захоплюючим, навіть детективним, сюжетом. Чого варта сама ідея створення такого апарату, який міг би назавжди вирішити проблему голоду у світі! А загадка із викраденням коронки у принцеси тримала у напрузі до останнього розділу!
По-друге, мене вразив той глибокий психологізм та розуміння природи людини та суспільства, що Ви показали на сторінках свого твору. Ми побачили, як низько може впасти людина, засліплена пристрастями. Водночас Ви показали, як людяність та мудрість перемагають тирана.
Зрештою, своїм твором Ви вписали українську літературу до історії світової культури. За це все велике Вам знавцю людської душі!