Сочинение по "уроки французкого" по теме . нравственная проблемаика расказа в. т. распутина уроки француского. план i 1. социальное положение учителя 2. восприятие (учителя) 3. образование, занятия 4. смысл имени (лидия) 5. первое появление (лидии) ii 7. нравственная стойкость мальчика 8. устройство в учёбе 9. неприятие обмана предательство 10. стремление к правде и справедливости 11. как проявляла нравственность учительница на мальчика iii 12. скромность примота отзывчевость

р Петрович Астафьев — известный талантливый писатель, ушел из жизни совсем недавно. Это был очень честный, чуткий, требовательный к себе человек. Большинство произведений Астафьева автобиографичны , почти все они о родине Виктора Петровича – Сибири, о далеком деревенском детстве. Родился он в Сибири, на Енисее, в селе Овсянка, там он жил и последние годы жизни.

Рассказ «Конь с розовой гривой» открывает добрый и светлый мир народной жизни, увиденный детскими глазами, показывает живой и наблюдательный детский характер. «Конь с розовой гривой», такой романтичный, сказочный образ, оказывается всего-навсего «пряником конем». Наша с вами задача: проанализировать содержание рассказа и выяснить, какие жизненные уроки он несет.

Объяснение:

З перших сторінок твору приваблює увагу образ дивної дівчинки, яка продавала квіти. У неї грубувата постать, або, скажімо, не зовсім романтична, років їй вісімнадцять – двадцять, на голові матроський брилик. Вона мала плачевний вигляд, замурзані черевики, не вимите та не розчесане волосся, яке так аби його привели до ладу. Але крізь це все, її природна врода сильніша, і вона красива. Вона привертала до себе увагу не лише проханням , як наприклад: «Купіть у мене квіточку, капітане!», а й своєю вродою.

Дівчинку звати Еліза, вона донька сміттяра, матері дівчина не має, а мачуха вигнала її з дому, тому, власне, їй і доводиться заробляти собі на життя самостійно, своїми власними силами.

Невдовзі її життя змінилося, її вчителем був Хіггінс, який побився об заклад, що з робить з провінційної дівчини справжню леді, і її буде не впізнати. Мені це нагадує перетворення Попелюшки в принцесу.

Хіггінс змінював їх як міг, пропонував заохочувальні подарунки, дарунки за слухняність, хоч дівчина і відмовлялася. Вчитель хвалив її, говорив яка вона слухняна, і як з нею Надалі, автор достеменно не описує перевтілення дівчини, а лише описує вже її перетворення. І так, справді, потім перед нами постає зовсім інша Еліза, юна особа, яка знає свою мету, впевнена у собі, повністю освічена та з гарними манерами. Вона позбулася свого діалекту. Еліза завдяки своїй наполегливості та красі підкорила світ, і свого щастя вона так нікому не віддасть.

Ударом для неї лише було те, що вона була повністю байдужа Хеггінсу, була лише об’єктом для виграші парі. Вона закохалася у свого учителя. Еліза вилила весь свій гнів на вчителя, що показало яка це сильна особа. Але вона і в цій ситуації взяла себе в руки та знайшла вихід з ситуації.

Історія Елізи Дулітл досить актуальна в наш час, з нею легко стикнутися у нашому житті. Це історія дівчини,  яка завдяки своїй цілеспрямованості підкорила світ.