Сочинение сравнительная характеристика героев из произведения а. к. толстого "князь серебряный" и м. ю. лермонтова "песня про купца калашникова" для свравнение князь вяземский и кирибеевич елене дмитриевна и алёна дмитриевна грозный в поэме и романе

Сначала мальчики говорили о разном, о завтрашней работе,

о лошадях, постепенно перешли на "страшные" истории.

Павлуша говорил про волков, о солнечном затмении, про то,

что слышал Васин голос в реке;

Илюша рассказывает больше всех историй, он отличается

умением хорошо и увлекательно передавать суть

произошедшего.

Он говорит, что слышал домового, когда они с ребятами

после работы оставались ночевать на рольне.

Дух пошумел-пошумел над головами у ребят, покашлял

и исчез.

Илюша рассказывает о псаре Ермиле, который, возвращаясь

поздно домой, увидел маленького барашка на могиле у

утопленника.

Взял он его себе, а оказалось, что это душа покойника

вселилась в животное.

Далее Илюша рассказывает о том, что в Родительскую

субботу можно встретить тех, кто должен умереть в

скором времени.

Бабка Ульяна увидела сначала мальчика Ивашку,

который скоро после этого утонул, а потом и саму себя.

Ещё он повествует о том, как одного деревенского мужика

леший водил по лесу, а тот еле от него отбился.

Этот рассказ плавно перетекает в рассказ о водяном.

Жила как-то одна девушка Акулина, была она очень

красивая.

После того как на неё напал водяной, стала она сходить

с ума.

Теперь ходит Акулина вся черная, в рваной одежде и

смеется без повода.

Водяной также губит и местного мальчика Васю.

Мать его, предчувствуя беду от воды, с большим

волнением отпускает его купаться.

Однако все же не может уберечь его. Мальчик тонет.

Костя рассказывает про Гаврилу, слободского плотника,

который однажды повстречался с лесной русалкой и с

тех пор "невесёлый ходит".

Павлуша говорит о "предвиденье небесном", которое всех

напугало, даже барина.

Костя лучше всех описывал природу.

Он очень красочно описал, как плотник Гаврила

встретил в лесу русалку. Рассказал он и о Варницах

где нечистая сила.

Мальчики, о которых пишет Тургенев, были неграмотными,

суеверными, всерьез верили тому, о чём рассказывали

Костя, Илюша и Федя.

Объяснение:

Харків — це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів.

Харків — красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова — Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста розташований прекрасний парк, який має ім'я Тараса Григоровича Шевченка. Біля нього — площа Свободи, найбільша площа в Європі. Тут зазвичай проходять всі міські свята, на які збирається дуже багато людей, грає музика, пускають феєрверки. Тут же, неподалік, стоїть нова будівля Харківського Театру опери і балету — дуже цікава монументальна споруда, перед якою побудовано надзвичайно вражаючі фонтани. Вечорами багато молоді збирається біля них. Головна вулиця міста — Сумська. На ній також багато крамниць, банків, Палац Одруження і просто красиві будинки, в яких живуть харків'яни.

Харків також крупний науковий і студентський центр. У ньому багато науково-дослідних і учбових інститутів, серед них є дуже відомі.

Наше місто ще і великий промисловий центр. Тут роблять літаки, турбіни, трактори, телевізори, велосипеди. Правда, багато заводів зараз не працюють так, як раніше, але ймовірно, що з часом все налагодиться. У Харкові працюють кінотеатри, театри, музеї, є цирк і планетарій. Тож багато дітей на канікулах відвідують виставки, ходять на вистави, дивляться фільми і розважаються. Навесні, коли розпускаються кучеряві клени і каштани, квітнуть абрикоси і вишні, зеленіє трава і світить лагідне сонечко, наше місто стає особливим. Люди частіше гуляють вулицями, посміхаються, і радіють, що живуть в такому красивому місті.