Я дуже люблю читати. І одна з моїх найулюбленіших книг – це « Аліса в Країні чудес». Книзі яку я прочитала скоро виповниться понад півтора століття! Так, це зовсім не жарт. Уперше вона побачила світ у 1865 році! У цій книжці розповідається про веселу дівчинку Алісу. І ця розповідь викликала у мене тільки позитивні емоції, тому що Аліса , після того як потрапила до кролячої нори то збільшувалась, то зменшувалась, то з нею відбувалися різні дива. Коли я читала цю книгу уявляла себе на місці тієї дівчинки і всі події відбулися зі мною. Мені було весело та цікаво. Я вважаю що ця книга дуже фантастична, та весела. І в мене залишилось багато вражень і хороших спогадів. Мені сподобалась дівчинка Аліса – головна героїня цієї книги. Сподобався заєць, що завжди кудись поспішає і дивиться на годинник. Мишка Соня, яку так прозвали тому, що вона завжди засинала також чеширський кіт, який завжди посміхався на всі зуби і капелюшник. Я раджу всім прочитати цей фантастичний твір. У вас буде багато приємних вражень.
Иметь такой пряник было очень престижно и почетно. Мальчик с таким пряником - предмет всеобщего внимания, уважения и зависти. "С таким конём сразу почёту сколько, внимания! Ребята Левонтьевские вокруг тебя и так, и этак ластятся, и в чижа первому бить дают, и из рогатки стрельнуть, чтоб только им позволил потом откусить от коня или лизнуть его".
"Когда даёшь Левонтьевским Саньке или Таньке откусывать, надо держать пальцами то место, по которое откусить положено, и держать крепко, иначе Танька или Санька так цапнут; что останется от коня хвост да грива".
Вследствие своего желания заработать такой пряник Витя пошел за земляникой. "Вот с ребятишками-то дяди Левонтия и отправился я. по землянику, чтобы трудом своим заработать пряник".
Объяснение:
Я дуже люблю читати. І одна з моїх найулюбленіших книг – це « Аліса в Країні чудес». Книзі яку я прочитала скоро виповниться понад півтора століття! Так, це зовсім не жарт. Уперше вона побачила світ у 1865 році! У цій книжці розповідається про веселу дівчинку Алісу. І ця розповідь викликала у мене тільки позитивні емоції, тому що Аліса , після того як потрапила до кролячої нори то збільшувалась, то зменшувалась, то з нею відбувалися різні дива. Коли я читала цю книгу уявляла себе на місці тієї дівчинки і всі події відбулися зі мною. Мені було весело та цікаво. Я вважаю що ця книга дуже фантастична, та весела. І в мене залишилось багато вражень і хороших спогадів. Мені сподобалась дівчинка Аліса – головна героїня цієї книги. Сподобався заєць, що завжди кудись поспішає і дивиться на годинник. Мишка Соня, яку так прозвали тому, що вона завжди засинала також чеширський кіт, який завжди посміхався на всі зуби і капелюшник. Я раджу всім прочитати цей фантастичний твір. У вас буде багато приємних вражень.
Иметь такой пряник было очень престижно и почетно. Мальчик с таким пряником - предмет всеобщего внимания, уважения и зависти. "С таким конём сразу почёту сколько, внимания! Ребята Левонтьевские вокруг тебя и так, и этак ластятся, и в чижа первому бить дают, и из рогатки стрельнуть, чтоб только им позволил потом откусить от коня или лизнуть его".
"Когда даёшь Левонтьевским Саньке или Таньке откусывать, надо держать пальцами то место, по которое откусить положено, и держать крепко, иначе Танька или Санька так цапнут; что останется от коня хвост да грива".
Вследствие своего желания заработать такой пряник Витя пошел за земляникой. "Вот с ребятишками-то дяди Левонтия и отправился я. по землянику, чтобы трудом своим заработать пряник".