Події повісті г. тютюнника відбуваються у тяжкі для українського народу часи окупації німецько-фашистськими загарбниками. ця жорстока війна принесла нашим співвітчизникам, як і іншим поневоленим фашистами знущання, хвороби, голод і смерть. у той час багато дітей залишилося без родини та без житла і були змушені самі шукати собі їжу, одяг та помешкання. в роки великої вітчизняної війни вони поруч із дорослими працювали за верстатами, також, як і дорослі, вони не знали сну і відпочинку, вносячи свій посильний вклад у справу перемоги. багато дітей та молоді у роки війни фашистські загарбники вивезли для робіт у німеччину. герой твору г. тютюнника вирушає не на полтавщину, а по сіль, щоб, здобувши її, повернутися, обміняти на харчі та врятувати від голоду не тільки себе і свого друга, але й улюблену вчительку і її дитиною.
Постучи по окну неприметному,Отворю тебе в этот же миг!Провожу тебя к саду заветному,Если ты к этим видам привык; Запою тебе песню медовуюНа большом деревянном крыльцеТы подаришь мне выводы новые,Я улыбку зажгу на лице. Не кричи на собаку унылую,Вдруг услышишь приветливый лай,Причеши её пальцами милымиИ лепёшку пшеничную дай. Если хочешь останься до ужина,Заварю тебе липовый чайНаши дни недовольством нагружены,Но на жизнь ты не серчай. Навещай меня доброе мнение,Отвори мне от мира ключи.Отворю тебе в то же мгновениеЛишь тихонько в окно постучи.
Запою тебе песню медовуюНа большом деревянном крыльцеТы подаришь мне выводы новые,Я улыбку зажгу на лице.
Не кричи на собаку унылую,Вдруг услышишь приветливый лай,Причеши её пальцами милымиИ лепёшку пшеничную дай.
Если хочешь останься до ужина,Заварю тебе липовый чайНаши дни недовольством нагружены,Но на жизнь ты не серчай.
Навещай меня доброе мнение,Отвори мне от мира ключи.Отворю тебе в то же мгновениеЛишь тихонько в окно постучи.